Усіх вітаю. 

До недавна я не була великим фанатом читання книжок. Проте навчання за спеціальністю вибило з мене цю маячню. Ще при вступі я знала, що у мене буде дисципліна Історія зарубіжної літератури, але не здогадувалася, що вона зможе певним чином привити мені любов та зацікавленість саме до творів класичної літератури. Хоча, це навіть не зовсім є задоволенням, отриманим саме від процесу читання. Мені радше подобається вивчати сюжети, психологію персонажів, розвиток їхніх стосунків та соціальні, філософські та політичні проблеми, висвітлені у тому чи іншому творі. Відтак, я змогла скласти список із 10 творів класичної зарубіжної літератури, від яких я залишилася у повному захваті. 

1) Кен Кізі "Над зозуленим гніздом" 
Так, цей роман зачепив мене найбільше. Іронія в тому, що спершу він мені максимально не зайшов, я обурювалася через нього навіть у "кружочках" у себе в Телеграм-каналі. Проте, познайомившись з ним ближче, твір, чомусь, неймовірно почав мені імпонувати. Важко пояснити чому, адже нижче будуть твори з цікавішим для мене сюжетом, легшими напрямами, проте все одно серце просить поставити "Над зозуленим гніздом" на перше місце. Можливо, мене притягує образ головного персонажа Макмерфі. 

2) Патрік Зюскінд "Парфумер" 
Роман дуже відомий, трилер, класика, тут зрозуміло, чому він мене зачепив. А ще мені подобається концепція "генія без моралі", адже я сама колись збиралася писати твір на схожу тематику. 

3) Шарлота Бронте "Джейн Ейр" 
Книжка теж доволі відома, тут мені просто подобається любовна драма, сам твір сприймався доволі легко, тому припав мені до вподоби. 

4) Девід Лоуренс "Коханець леді Чаттерлей" 
Теж зачепили буремні любовні стосунки головних героїв. 

5) Ернест Хемінгвей "Прощавай, зброє!" 
А у цьому романі окрім цікавих любовних стосунків уже пристуня й шикарна драма, розвинута на тлі Першої світової війни. Скло, твір, щоб поплакати, особливо у фіналі. 

6) Джейн Остін "Гордість та упередження" 
Тут мені імпонують головні герої із сильними характерами, тому відповідно і роман так називається, і те, як між ними розвивалися стосунки. До кінця твору вболівала, щоб головні герої в результаті були разом. 

7) Оскар Вайльд "Потрет Доріана Грея" 
Твір також доволі відомий. Мене зачепила теорія естетизму, концепція деградування героя. Цікавий твір. 

8) Стендаль "Червоне і чорне" 
Чергова "санта барбара". Буремні стосунки між головними героями, інтрижки, коханці, кар'єра, вище суспільство. 

9) Віктор Гюго "Собор Паризької Богоматері" 
Драматичний твір. Нерозділене кохання, проблема станового суспільства, несправедливості. Сприймається добре, сюжет - цікавий. 

10) Чарльз Діккенс "Різдвяна пісня в прозі" 
На перший погляд, за сюжетом твір може здатися "дитячим", хоча порушує проблеми класової нерівності суспільства, влади грошей та дегуманізації людини. За це він мені і сподобався. 

Також є кілька творів, які мені відверто НЕ подобаються. Їх я просто не зрозуміла, хоча давала їм кілька шансів. 

1) Гарбіель Гарсія Маркес "Сто років самотності" 
Забагато незрозумілих подій, циклічний сюжет, надзвичайна кількість героїв з одинаковими іменами. З літературної точки зору зрозуміло, для чого це зроблено і які концепції автор намагався показати цим, проте для сприйняття твір складний. 

2) Джеймс Джойс "Уліс" 
Твір є експерементаторським, автор надзвичайно бавився з формою тексту. Один розділ написаний у вигляді газети, інший у вигляді класичного роману і т.д. Також пристуній прийом потоку свідомості, при чому тут це явно виражено: текст, написаний цим прийомом, без розділових знаків та логічної структурованості. Класно відображає реальний потік людських думок, проте важко сприймається під час читання. 

3) Гюнтер Грас "Бляшаний барабан" 
Просто незрозумілий для мене сюжет. Не імпонує. 

Ось такий топ у мене вийшов. А як часто ви читаєте класичнй літературу і чи взагалі читаєте? Чи надаєте перевагу сучасним творам? Пишіть свої думки стосовно цього у коментарі, буде цікаво почитати.