Додано
11.06.26 18:08:41
Вже й до бійки дійшло...
— Гей, як там тебе… — кличу слугу, який зазвичай прислужує нам.
— Дмитріус, пане.
— Дмитріус… Де пані Кіраха?
— Напевно, працює… — знизує плечима цей безтолковий красунчик.
— Ти заносив їй їжу в кабінет?
— Ще ні, але якщо вона так і не з’явиться на обіді — віднесу їжу в її кімнату.
— В кімнату?? Ти. Ходиш. У її. Кімнату? — гарчу на цього зухвальця, не стримуючи часткового оберту.
— Це моя робота… — спокійно відповідає він, дивлячись на мене такими демонстративно невинними очима, що в мене повністю зриває всі гальма.
— Робота, значить… Щоб я тебе близько біля її кімнати більше не бачив! Якщо зачую запах бодай у коридорі — нарікай на себе.
— Я мушу віднести їй їжу… — знову знизує плечима цей тупий покидьок.
Підскакую на ноги та в один стрибок опиняюся біля нього. З розмаху б’ю його кулаком у щелепу, але миттєво отримую у відповідь, відлітаючи до стіни.
Якого Некрилатого Бога?! Ударити особистого гостя короля! Це самогубство… Невже в нього дійсно щось є з Кірахою?? Інакше він би не ризикував заради неї роботою, та й життям…

"ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ"
Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1634
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Ось і все! Сьогодні написано епілог до «Темних історій Малефича» (хоча залишено багато хвостів, аби при потребі написати продовження). «Посмертя. Посмертний рівень» написано
Всім великий привіт! Трішки розповім про те, що буде чекати на вас в новому розділі моєї новинки Мачуха для доньки боса Регіна хитрістю змусила свою нестерпну падчерку піти до школи. А мала капосниця вирішила їй
Дізнаємось вже за 3 години! Я їв швидше, по-похідному, дивився на нього, час від час опускаючи очі на трояндові солодощі. Він це помітив. — Хочеш? — В охороні такого не дають, — зізнався я. Каміль усміхнувся
Друзі, запрошую до роману Еліс Кларк "ТАЄМНА ДИТИНА"! На вас чекає зустріч через роки, дитина, про яку не знає батько, та колишні коханці, які стають конкурентами в бізнесі! Сьогодні діє перша знижка -25% на цю щойно завершену
І тут відчинилися вхідні двері. Я підняла очі. З будинку вийшов Влад, на ходу застібаючи куртку. Спустився з ґанку й попрямував до своєї машини, припаркованої біля воріт. Видно, збирався їхати. До Маші, точно. Думка
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТакс, пішла жара❤️❤️❤️☺️☕
Аріда Демоніар, Так, хлопці не стримуються...
Дякую!
❤️❤️❤️
Анна Форлі, ❤️❤️❤️
Ох ці ревнощі гарячих хлопців! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, В Нарака палає))
Дякую!
Так, не знаю, в чому там справа, але я би того Нарака теж на когось поміняла...
Дієз Алго, Поки що героїні ніхто не потрібен. Ні Нарак, ні хтось інший))
Дякую!
Все правильно. Жінка того варта))
Ромул Шерідан, Мені подобається ваше ставлення))
Дякую!
Боженьки, Нарак вже битися лізе...
Мрія Чарівна, Дах зносить через ревнощі...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати