Додано
11.06.26 18:08:41
Вже й до бійки дійшло...
— Гей, як там тебе… — кличу слугу, який зазвичай прислужує нам.
— Дмитріус, пане.
— Дмитріус… Де пані Кіраха?
— Напевно, працює… — знизує плечима цей безтолковий красунчик.
— Ти заносив їй їжу в кабінет?
— Ще ні, але якщо вона так і не з’явиться на обіді — віднесу їжу в її кімнату.
— В кімнату?? Ти. Ходиш. У її. Кімнату? — гарчу на цього зухвальця, не стримуючи часткового оберту.
— Це моя робота… — спокійно відповідає він, дивлячись на мене такими демонстративно невинними очима, що в мене повністю зриває всі гальма.
— Робота, значить… Щоб я тебе близько біля її кімнати більше не бачив! Якщо зачую запах бодай у коридорі — нарікай на себе.
— Я мушу віднести їй їжу… — знову знизує плечима цей тупий покидьок.
Підскакую на ноги та в один стрибок опиняюся біля нього. З розмаху б’ю його кулаком у щелепу, але миттєво отримую у відповідь, відлітаючи до стіни.
Якого Некрилатого Бога?! Ударити особистого гостя короля! Це самогубство… Невже в нього дійсно щось є з Кірахою?? Інакше він би не ризикував заради неї роботою, та й життям…
"ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ"
Оновлення щодня о 00:00!
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак, не знаю, в чому там справа, але я би того Нарака теж на когось поміняла...
Все правильно. Жінка того варта))
Ромул Шерідан, Мені подобається ваше ставлення))
Дякую!
Боженьки, Нарак вже битися лізе...
Мрія Чарівна, Дах зносить через ревнощі...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати