Рецензія на книгу Фелікса Кубинського «Букет»
https://booknet.ua/book/buket-b421352
За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457
Головний персонаж оповідання – Руслан, майстер з ремонту меблів, який ввечері отримує дивне замовлення. І, приїхавши на виклик, розуміє, що справа не тільки і не стільки в меблях. Інтуїція одразу підказує, що не все тут чисто. А плани на веселий вечір терплять нищівну поразку: він дізнається про те, що не тільки він зраджує дружині, але і сам отримав «прикрасу», про яку досі не підозрював. ріжки
В оповіданні є побутова «комедія положень», в якій обманщик сам стає жертвою чужих махінацій, і несподівана розв'язка. Типажі доволі впізнавані, будь-який читач пригадає когось подібного серед колег чи знайомих.
Але є момент, за який мимоволі зачепилось око. 
На початку оповідання: «під час розмови в Руслана визрів план зустрічі з Каріною… ось вона, нагода законно зникнути з дому». Далі ж, після зустрічі з дивною клієнткою – «дарма я не подзвонив Ірі заздалегідь». Мене це трохи збило: чи Каріна і є клієнтка? чи герой настільки популярний, що користується увагою двох панянок? 
Загалом, книга справила нейтральне враження: написано в цілому грамотно, хіба що трохи з канцеляритом («що дивна клієнтка була найнята», «Марина не дізналася про викриття її» - якщо це точка зору персонажа, в його/її думках прозвучало б щось на зразок «не дізналася, що він майже піймав її на гарячому»). Сюжет реалістичний і життєвий. Але зовсім трішки чогось не вистачило, можливо легкої іронії – поки що оповідь звучить як переказ подій (прийшов, дізнався, поїхав далі). Хоча наголошу, що це моя суб'єктивна думка.