Звідки взялася ідея роману «Тиша»?

— Усе почалося зі сну.

Мені наснилися величезні темні об'єкти, які зависли над містами Землі. Вони нічого не робили. Не нападали. Не виходили на зв'язок. Просто мовчали.

Прокинувшись, я зрозумів, що мене вразили не самі об'єкти, а реакція людей на них.

Я почав ставити собі запитання: що буде, якщо людство зіткнеться з фактом, який неможливо заперечити і який неможливо пояснити?

Саме з цього питання й народився роман.

Чому наукова фантастика? Чому не написати просто християнський роман?

— Тому що я не хотів говорити про віру «в лоб».

Люди рідко змінюються від того, що їм читають лекції.

Але історії мають дивовижну властивість проникати туди, куди не доходять аргументи.

Ісус дуже часто навчав через притчі.

Він не завжди давав прямі відповіді. Він розповідав історії, які змушували людину самостійно замислитися.

«Тиша» — це теж своєрідна притча, тільки в жанрі наукової фантастики.

Тобто роман про прибульців?

— Насправді ні.

Об'єкти в небі — це лише декорації.

Головна тема роману — не прибульці.

Головна тема — людина.

Її віра.

Її страх.

Її вибір.

І питання, кому вона довіриться, коли весь світ навколо почне пропонувати свої версії правди.

Для кого написана ця книга?

— Для дуже різних людей.

Для християн, які хочуть подивитися на біблійні пророцтва під несподіваним кутом.

Для тих, хто далекий від віри, але любить наукову фантастику і сильні сюжети.

Для людей, які ставлять складні запитання про майбутнє.

І особливо для тих, хто переконаний, що зможе легко розпізнати обман, якщо колись зіткнеться з ним.

Який головний меседж роману?

— Найбільша небезпека для людини — не брак інформації.

Найбільша небезпека — повірити в брехню, яка виглядає як правда.

У романі світ отримує незаперечний факт.

Щось настільки масштабне, що змушує переглянути всі попередні переконання.

Але проблема не в самому факті.

Проблема в тому, як люди його інтерпретують.

Саме тому в романі так багато уваги приділено питанню істини.

Не тому, що люди не матимуть доказів.

А тому, що вони не знатимуть, кому вірити.

Чи пов'язана «Тиша» з книгою Одкровення ?

— Дуже тісно.

Роман не є переказом Одкровення.

Але він народився з роздумів над біблійними пророцтвами про останні часи.

Що буде, якщо події, які описані в Писанні, почнуть відбуватися в сучасному світі?

Як відреагують соціальні мережі?

Наука?

Політики?

ЗМІ?

Церкви?

І звичайні люди?

Саме це мене цікавило найбільше.

Хто головний герой роману?

— Ілай.

Людина науки.

Раціоналіст.

Скептик.

Він звик покладатися лише на логіку та факти.

Але події навколо поступово руйнують його впевненість у тому, що світ можна пояснити лише науковими моделями.

Його шлях — це не лише боротьба за виживання.

Це боротьба за істину.

Чи є в романі любовна лінія?

— Так.

Але вона не про романтику заради романтики.

Вона про довіру.

Про жертовність.

Про вибір між власною безпекою та людиною, яку любиш.

І саме через ці стосунки багато подій роману сприймаються набагато гостріше.

Якщо коротко, про що «Тиша» насправді?

— Про момент, коли весь світ починає ставити неправильне запитання.

Люди запитують:

«Що це за об'єкти?»

Але справжнє питання зовсім інше:

«Кому ти повіриш, коли від відповіді залежатиме твоя вічність?»