Остання доба передплати!

Вітаю, любі читачки і читачі!

 

Роман «Куди веде серце» завершується епілогом завтра, 11.06! 

AD_4nXevAR6FsWNGs3tDO9BuGKBVe1T3Lu3YtE7MobnHkDzyov0APCCdedEd6iZDLaHyaNU3NVD7YXSK-eSCcFre7-SpvQ6HLWau_1IT6-J4iq11z3MPdTbYCab6L-1uRR3_i6Bavjdv0w=s2048?key=mdeU6E4UZ1dJRKIOndweCA

Уривок:

— Я, напевно, піду… у спальню.

— Йди. Я теж зараз прийду.

Він не поспішав. Дав їй кілька хвилин. Думав, що коли зайде в кімнату, Зоряна вже закутається в ковдру по вуха і вдаватиме, ніби спить. Але ні, коли зайшов, вона стояла посеред кімнати й дивилася на ліжко.

— Чому не лягаєш? — Підійшов ззаду, притулив її спину до своїх грудей і захопив її в кільце своїх рук.

Зоряна заплющила очі, тілом пройшла коротка хвиля тремтіння.       

— Просто це трохи… дивно. Незвично.

— Ми з тобою вже спали минулої ночі в одному ліжку.

— Там за стіною був мій тато. А тут ми самі.

— І? Ти боїшся? Я ж обіцяв — до першого твого «ні».

Вона мотнула головою. Як було йому зізнатися, що боялася себе, а не його?

— Ти це навмисно? — прошепотіла.

— Що навмисно?

— Ми ж тут, в цьому котеджі, не випадково?

— Думаєш, я мольфар, який вміє викликати грозу?

— Ні, думаю, ти хлопець, який вміє бронювати готелі.

Євген прицмокнув. Зовсім без каяття в голосі зізнався:

— Розкусила ти мою суперздібність. Я забронював цей котедж ще вчора перед виїздом зі Львова. Якщо чесно, навіть два готелі забронював. Минулу ніч ми мали провести у затишному придорожньому мотелі на півдорозі.

— Чого тільки не зробиш, коли хочеш затягнути дівчину у ліжко. — В її голосі забриніла образа.

— Припини. Ти ж розумієш, що я не випендрювався б стільки заради цього. — Євген обійняв Зоряну міцніше, притулився скронею до її скроні. Тихо і чесно сказав: — Мене з кожною годиною все більше «штирить» від тебе. Знала б ти, як приємно тебе обіймати. Коли ти, така тендітна в моїх руках, ось так просто стоїш… Коли ти сентиментальна, трішки налякана, вразлива… Хочеться тебе загорнути всім собою, захистити, зацілувати. Якщо ми проведемо разом ще добу, я точно вже не зможу нікуди тебе від себе відпустити.

 

❤️Нагадую, що книга, куплена в передплаті, залишається у вашій бібліотеці доступною для читання після завершення.❤️

 

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ 

 

А також читайте новинку «До кінця днів»!

 

AD_4nXc6HerW2O7vM57HgZQgOBAoml3vK-YJo8NT545Y5jXN61ahPsQXLEjCDn8Sl7SnqDnCcDyA0F_sZiJtgutK5ezDuUJNLn90gwZUYQ9jj99WA-c3xxRtm6L0bn7t8ZBQwz2LdsY0pw=s2048?key=mdeU6E4UZ1dJRKIOndweCA

 


 

Нагадую, що більше новин від мене, зокрема про друковані книги, у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.



 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Аліса Вінзор
10.06.2026, 10:02:50

Всім раджу купити, дуже цікава історія

Інші блоги
Блог на злобу дня)))
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Побачив сьогодні один блог (не буду тикати пальцем) і ото подумав: а що, як в один прекрасний момент і до мене закрадуться такі думки... Як це відбуватиметься у моїй голові? І от що вийшло... А
Моя перша передплата.❤️
Якщо чесно, я досі трохи не вірю, що пишу цей блог. Сьогодні я відкрила передплату на книгу «Гра без згоди. Між двох тіней». Хочу нагадати, що перша книга циклу повністю безкоштовна, тому якщо ви ще не знайомі з історією
"Секретарка у спадок" — Старт передплати!
Шановні читачі! ❤️ Я щиро вдячна кожному з вас за підтримку нашої історії — історії Антона та Юлі. Це не просто роман про кохання. Історія чоловіка, який звик жити зі своїми ранами, недовірою та страхом знову відкрити
Що би вам цікавого...
Варка й справді дочекалась Горпини, щоб передати їй щось від своєї тітки, яку мала в нашім селі. Я глянув косим оком на клунок, що Варка залишила на столі. А сам пішов назустріч господині, що вже верталася. Та Горпина,
Він був моїм першим коханням, але він не твій тато
Спойлер до розділу, що вийде сьогодні ввечері ;) «Ти покохав (не) ту» Запрошую до свого тгк Кова та її писанина ;) Там ще більше спойлерів, пісень, ілюстрацій❤️ - Кайл... він був моїм першим коханням, - тихо,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше