Не пропустіть нову історію!

До фіналу книги Хвилі, штиль і зорепад лишаються лічені розділи!

Але герої цієї історії настільки мені полюбилися, що я зовсім не хочу із ними прощатися.

Тож, вже на цих вихідних стартує нова книга.

"Перший зорепад. Плато Злиття"

Вона розкриє нам історію Темі та Ателя, пояснить як саме, Темі опинилась серед смертних, і чим насправді був Великий Розлом.

Обов'язково підписуйтесь на сторінку, щоб не пропустити оновлення!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Oksana Vision

10.06.2026, 07:12:58

Це точно,якось так полюбились ці герої ,що не хочеться їх відпускати )) чекаю нові історії з нетерпінням)

Асея Мітрель

11.06.2026, 03:18:34

Oksana Vision, неймовірно радію цьому, і дякую за коментар!

Асея Мітрель

316

відслідковують

Інші блоги

Ілля Вінницький

Папа а зроби щоб там були Кріпери!

Папа а зроби щоб там були Кріпери! З такою предявою сказав мені син. І ви знаєте я зроблю! Кріпери це щось з майнкрафта. Колеги знаєте. І я це залюбки добавлю. І він ще стільки ідей мені накидав.Огого но це буде завтра. А

Марія Залевська

Оновлення, картиночки і важливе питання про 18+)

Добрий вечір любителям фентезі! "Терміново потрібна відьма": оновлення на сайті ;) А ось уривочок і візуал)) Груба лайка вирвалася з мого рота одночасно з тим, як Ренар знову зробив той жест пальцями. Я застигла

Тая Бровська

Її погляд.

Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.

Софія Лісовська

В’язень з Позамежжя: промо відео і ще дещо :)

Вітаю! ☺️ Я загалом не дуже люблю писати блоги. Мені весь час здається, що я говорю в порожнечу. Але, можливо, іноді варто це робити, навіть якщо в коментарі прийдуть лише мої улюблені колеги ❤️ І цей блог для тих,

Анна Лінн

Дистанція...

Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив