the end / епілог

Що ж... настав час останньої сторінки...

Той самий фінальний подих після довгої подорожі, момент, коли все нарешті стає на свої місця. Саме тому я раджу читати його під музичний супровід, який допоможе відчути атмосферу.

Glenn Miller — In The Mood подарує атмосферу свята, легкості та щирої радості.

Нandel halvorsen - Passacaglia наповнить історію ніжністю, спокоєм і тим особливим відчуттям, коли після всіх випробувань знаходиш свій дім.

 

Дякую кожному, хто прожив цю історію разом зі мною!

Але це не прощання...

Далі буде...

Попереду нові історії, нові герої.Тож обов'язково стежте за оновленнями — мені ще буде чим вас здивувати!

Підписуйтесь на мій Instagram (@viktoriaaa_ys) — там на вас чекає ще більше атмосферних моментів, музики, віршів і книжкових новин.

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ханна Грей
19.09.2026, 14:49:56

❤️❤️❤️

avatar
Ромул Шерідан
09.06.2026, 23:19:56

♥️♥️♥️

Юрчик Вікторія
10.06.2026, 15:39:40

Ромул Шерідан, ♡♡♡

avatar
Ліша Сил
10.06.2026, 00:22:04

Вітаю з завершенням)

Юрчик Вікторія
10.06.2026, 15:39:30

Ліша Сил, Дякую)

avatar
Ава Роуз
10.06.2026, 02:08:49

Вітаю із завершенням книги! Успіхів!

Юрчик Вікторія
10.06.2026, 15:39:23

Ава Роуз, Дякую!

Вітаю вас✨

Юрчик Вікторія
10.06.2026, 15:39:17

Василенко Сергій, Дякую)

avatar
Агнія Бурне
09.06.2026, 22:48:21

☺️☺️☺️

Показати 2 відповіді
Юрчик Вікторія
09.06.2026, 22:53:02

Агнія Бурне, ❤️

Інші блоги
⚜️ Між двома подихами ⚡ фінал✨ ялинка
✨ Доброго вечора, шановні майстри й майстрині слова, читачі й читачки✨ ⚜️ Я до Вас з фіналом і різдвяним вайбом)) ⚜️ Але спершу, як і обіцяв… Зустрічайте наших красунь-панянок! Емілі, Селіна, Нірея, Ліарен
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
У тебе гіпотетичний інтерес чи конкретний?
Шум бару залишився за спиною. Я неквапливо пішов вузьким, трохи вигнутим технологічним коридором, що імітував міську вулицю, коли позаду почув те, чого й хотів, — легкі кроки. Я не став смикатися чи хапатися за паралізатор
Минуло 2 місяці як я стала автором...
Можливо ви пам'ятаєте себе, коли починали писати свою першу книгу?? Я така людина... чудово запам'ятовую дати))) Хоча у випадку книги вони написані, але справа не в тому❤️❤️❤️ А в тому, що ще два місяці тому яб не
Хто винен?
У всьому винен Жорик))))❤️❤️❤️ Вилітаю з автівки й біжу до «бомжа». Тягну за шкірку, підіймаю за плечі, лаюся та несподівано давлюся власними словами – на мене крізь густе золотаве волосся
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше