Я навіть не знаю, з чого почати сьогодні цей пост. Напевно,  почну з того, що я дуже за вами сумувала.

Останнім часом мене трохи затягнула щоденна рутина: робота, нескінченні списки завдань і той самий момент, коли 24 години на добу не вистачає. Через це я трохи випала з творчого життя й майже не з'являлась тут, лише публікувала розділи для вас. Але якщо чесно — я сумувала за цим усім, мабуть, не менше, ніж ви. І ще більше сумувала за вашими коментарями, теоріями та емоціями після нових розділів ?

Але я повернулась не з порожніми руками.

За цей час у книзі сталося дуже багато важливого. Наші герої пройшли через ревнощі, страхи, недомовки, складні розмови та моменти, які змусили їх нарешті бути чесними не лише один з одним, а й із самими собою. Ми побачили справжнього Адріана — не того холодного хлопця, яким він здавався на початку, а людину, яка готова боротися за тих, кого любить до останнього. А Елара зробила, мабуть, один із найважчих кроків у своєму житті — відкрила свою найболючішу рану та дозволила комусь побачити її справжню, бути дійсно поруч.

І знаєте що?

Для мене ці розділи особливі. Бо це вже не просто історія про симпатію чи першу юнацбку закоханість. Це історія про довіру. Про зцілення. Про людей, які поступово стають одне для одного домом ❤️

Попереду нас чекає не лише випускний, але і початок нових випробувань для наших героїв. Буде багато емоційності. Тому дуже хочу почути вашу думку: який момент із останніх розділів запам'ятався вам найбільше? ?

Дякую, що залишаєтеся зі мною. Дякую за кожен коментар, кожне сердечко і кожне очікування нового розділу.

Я повернулась. І дуже рада знову бути тут разом із вами ❤️✨

По традиції, додаю для вас ілюстрації)))