З Левієм Юрійовичем Шерером ми познайомилися ще на першому курсі. Чітко пам′ятаю нашу ознайомлювальну пару. Хоча я тоді ще не була закохана в нього, але сам контекст творчого і ненав′язливого підходу до вивчення дисципліни мене вразив. З ним було легко, весело, невимушено, як з другом, але і забути про те, що ми все-таки на парі викладач не дозволяв. Всі були від нього в захваті. Звісно найбільше – дівчата. Намагалися всіляко привернути його увагу. Я була не з їх числа і всіляко зневажала таке. Та на той момент я дуже поважала його як людину, розділяла його світобачення, деякі хоббі в нас були ідентичні, ми обидвоє любили котів, осінь і сезон дощів, книги з психології, гурт AnnenMayKantereit та купу інших дрібничок, які були хоч і непримітними, але змушували якусь частину мене це запам′ятати і злегка пишатися, що в мене схожі смаки з улюбленим викладачем. А потім це просто сталося. Не згадаю точно день, час чи фазу місяця. Це просто звідкись виникло. Перше, що я згадую – коли Левій проходить коридором, не звертаючи ні на кого увагу, хоча всі студентки шиї позвертали, намагаючись зазирнути йому до рота, а він просто іде до свого кабінету. Я це все бачу через велике настінне дзеркало. Я не спеціально, просто дивилася на цю ситуацію і подумки висміювала тих наївних і недалеких дурненьких дівчат, які, наче кури, хорошилися перед викладачем. Я задумалася про це і сама собі посміхнулася, піднявши машинально погляд на постать в дзеркалі. І завмерла. На мене пронизливо дивилися його крижані очі, прибивши поглядом до місця і не даючи змоги поворухнутися. Це тривало секунд 5, потім він увійшов до кабінету і зачинив двері. Але сумніву не виникало – він чомусь дивився на мене…

Звісно, від цієї ситуації я тоді відмахнулася, подумала, ну було і було. Але потім на його парах я почала ловити себе на тому, що занадто довго затримую на викладачеві свій погляд. Чи, що дивлюся на його долоні і красиві малюнки вен на них. А коли він мене хвалив, то це викликало в мене незрозуміле піднесення і бажання більше старатися, щоб отримати ще похвали і привернути його увагу, щоб він мене виділив серед усіх. Такі відчуття виникали лише від цього викладача, я перевіряла. Через місяць відбулися речі, які і дали мені зрозуміти, що я влипла. Я почала бачити сни з Левієм в головній ролі. Не просто сни. Сни романтично-еротичного характеру. Тож я вже не могла заперечити той факт, що закохалася в Левія Юрійовича Шерера.

 Якщо вам сподобався уривок, то зазирніть сюди і почитайте ще;)

P.S. Я не докладала стільки зусиль до створення чогось подібного навіть на парах з інформатики чи комп'ютерних наук... Сподіваюся, що мої зусилля принесуть мені хоч щось, бо як ні, то це не вартує витраченого мною часу життя:) Але картинка естетично приємна - радує око❤️