Вітаю, мої хороші!

Роман "Я не буду твоя " — оновлено! 

✨✨✨

Він тихо сміється і за хвилину простягає мені паперовий стаканчик, а тоді бере каву собі. Мене його сміх виводить із себе. Бо він поводиться так, наче я вже погодилася на цю божевільну пропозицію.

Виходимо на вулицю. Надворі вже майже стемніло. Теплий вечір огортає місто спокоєм та тишею. Ми повільно йдемо алеєю біля клініки, несучи паперові стаканчики в руках. Я мовчу, Демид теж підтримує цю мовчанку, і мене це починає бісити.

— То про що ти хотів поговорити? — нарешті не витримую я.

Демид зиркає на мене.

— Спершу хочу знати, чому ти не прийшла цієї середи?

Я не буду твоя

Приємних емоцій!