Катастрофа для слідчого | Знижка

Привіт) Запрошую вас сьогодні до затишної любовної історії “Катастрофа для слідчого

 

Цитата:

— Нехай забув. Добре. Але ти обіймав мене всю ніч. 

— Мабуть, рефлекторно… — ніяково пригладив він довге розтріпане волосся. 

— Рефлекси відпрацьовуються практикою. Коли ти міг встигнути їх набути?  — іронічно пробурмотіла і ще більше потягнула на себе тканину. Якщо вже я в цій ситуації опинилася жертвою, то варто було компенсувати собі ці нерви хоча б гарним видом. — Ти що, уявляв це у своїй голові?

— Уявляв, — спокійно відповів він, вловивши мій погляд на своєму тілі. 

Слова, які я ще секунду тому думала сказати, щоб зачепити його, різко застрягли в горлянці. 



 

AD_4nXfxpY1LxX1Izg7erOcSC2ZFtgWI7dsNc1rM8qlS0mw5vpPCeS1eVNRBZ659kcoS66ugdWV2yoZJYl-R5xgM-R-KHsfV4_7JfzPjCD0myDGUhU5he13heOF9reJH5p2bKb_Tb5dCbo00-OhlJB--2Rpco0hUeC4=s2048?key=CvYB6iq1Tml7Y-j5P2qFyw

А також до інших затишних історій:

Совість для диявола

Твоя солодка правда

Моя спокуслива помилка

 

Телеграм     ТікТок      Інстаграм      Ютуб

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лінн
07.06.2026, 19:09:28

дякую =)

Юлія Богута
07.06.2026, 22:17:53

Анна Лінн, Дякую за підтримку)

Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше