А чим підкорювали ваші серця? Оновлення)
Коли планувала гастрономічний оргазм наодинці, але у бога потойбіччя були інші плани...
Дівчата, признавайтеся: що може розлютити сильніше, ніж коли ти приготувала ІДЕАЛЬНУ паелью, упіймала цей божественний аромат, налила пива... і тут хтось наполегливо стукає у двері?!
“Я вже збиралася відірвати гостю все, що відривається, але на порозі виріс кур'єр з величезним кошиком криваво-червоних троянд. Ну і як на нього злитися? Козел, звісно, але такий романтичний…”
Тепер сиджу й думаю: що перемагає в битві за жіноче серце — ідеальний сокарат (та сама хрустка скоринка на дні паельї) чи чоловік, який заради тебе миттєво переміщується крізь простір, тримаючи в руках пляшку вина?
А чим підкорювали ваші серця? Смачною вечерею чи раптовими розкішними букетами? Пишіть у коментарях!
Нові розділи вже на сайті ❤️
Запрошую до читання! З нетерпінням чекатиму на ваші відгуки, емоції та враження. Кожен коментар для мене дуже цінний .
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВечерею звіно)) Квітами ситий не будеш))
Катерина Винокурова, ваша правда ,тому головний герой ,прийшов з вином ))))
Який гарний візуал ❤️
А моє серце було підкорене однією фразою) Коли відпустка закінчилася, я їхала додому, настрою не було, а варто було зійти на перон, як задзвонив телефон, приймаю виклик і питаю: це хто? А мені у відповідь: той, хто обіцяв дзвонити ❤️
Лана Жулінська, Ви знаєте, після таких слів жодних дороговартісних подарунків уже не потрібно!
Помню такий случай.
Зіма. Темніло. Я тоді була студенткою, і за мною в то время ухльостував нєкій Міша з третього курсу. Стою я значить на остановкі, підтанцьовую від морозу, клацаю зубами в такт вимушених па, дихаю парою в руки, жду вобщім автобус №3.
Коли підїжає автобус № 12 і з нього неожидано виходе інструментальний ансамбль з двох гітаристів і одного баяніста. Серед гітаристів – ухажор Міша, приклоннив коліно і давай под тройной акомпонімент дерти горло об морозний воздух. Короче Міша виє, хлопці грають, я слухаю. Через якесь время пальці вже видно задубіли у музикантів від морозу, до струн примерзать начали, не май місяць, понятне діло. Бачу, той баяніст бідний єлі той баян розтягує, аж ногою намагаєця помагти, а в ритм-гітариста за плечима важкий рюкзак, як потом оказалось, з пивом і таранькою ще був.
Як позже мені обяснили, то все була романтична серенада на ломаном іспанськом, з обяснєнієм в любві і возможной перспективой на дружбу оргранізмами. А я ж іспанського не знала. Пришлось отказать. Но серце тоді тьокнуло, брехать не буду.
До речі, пиво потом випили в общазі, празнували отказ. Олені, хто зімой пиво пє…
❤️❤️❤️❤️
❣️❣️❣️✨
❤️❤️❤️
✨❤️❤️❤️✨
Багато чим, якщо чесно)) Все описати буде важко ♥️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати