Додано
07.06.26 16:10:34
А насправді, не кобилою же ж...
З’їдаю до останньої крихти все принесене й повертаюся до своєї кімнати. Таця з фруктами та сиром уже стоїть на тумбочці біля дверей. А на підлозі, спершись спиною на стіну, сидить Нарак і за обидві щоки уплітає мою їжу!
— Це моє! — обурююся я.
— Напевно, тому воно таке смачне? — усміхається цей нахаба.
— Чи тому, що ти це вкрав?
— Я не вкрав! Воно тут просто лежало…
Закочую очі.
— Просто лежало на таці біля моїх дверей?
— І навпроти моїх. Тож цілком могло бути для мене…
— До моїх ближче!
— Не будь такою дріб’язковою, Кірахо, — осудливо каже хлопець.
Підходжу до нього ближче, щоб забрати тацю з залишками їжі й унести до своєї кімнати, але зупиняюся як укопана.
— Від тебе пахне жінкою!
— А ким від мене має пахнути? Кобилою? — огризається Нарак.
— Похітливий самець! — презирливо кажу я. — Що, вже на всіх реагує?
— Не твоє діло! І не говори непристойності, жінко! — шипить він, підводячись і йдучи до своїх дверей.
От і поговорили…
"ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ"
Оновлення щодня о 00:00!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтия б уже увалила то животне тацою по пиції.
шоб знав як жінку без десерта оставлять
Анна Лященко, за запах іншої жінки треба с кармана кастратор доставать і припаріровать животного шоб не размножався больше. А лучше одрізать і накормить яічніцой не отходя от каси, прмо на корідорі. Ото б був поворот сюжета .
Щось ніяк не порозуміються)
Мрія Чарівна, Їм ще далеко до цього))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати