Катастрофа для слідчого | Знижка

Привіт) Запрошую вас сьогодні до затишної любовної історії “Катастрофа для слідчого. Сьогодні на неї знижка. 

 

Цитата:

 

— Джейд Айз, якщо ти намотаєш на міс Хайлі ще один шар бинта, вона перетвориться на мумію, — констатував факт батько, прикриваючи лоба долонею, щоб не дивитись мені в очі. Воно й не дивно. Останні двадцять хвилин це маленьке чудо по шість разів перев’язувало мені обидві ноги та обидві руки з мого дозволу. Добре хоч до голови не дійшла. — У нас вдома немає саркофага, аби потім її покласти до нього. Май совість.

— Татку, а що таке цей “Сар. Ко. Фак”? — кліпнула очима дівчинка. 

— Це таке… ліжечко в якому сплять мумії, — спробував пояснити він, щоб не травмувати дитячу психіку трунами. — Дуже довго сплять…

— Нічого, татку, — задоволено потягнулася малеча й почала фіксувати край бинта, поки я мирно сьорбала каву й не втручалася у виховний процес. — Ми покладемо її до твого ліжечка. Буде спати там.


 

AD_4nXduA3amP2ZltiUKZrTLuIdI-7Pg0uu6ezSyH87X6SIO9KsFBIFDt-OQkX9W96b7SOTI8fjb6Zen9jxyuXXhA64qojJCnCAlSRfMTPrpe7tMjXn6KwoBucRcujFY6-P9QB483qUm9jK16nVzWJKCJCzUADg6AwI=s2048?key=CvYB6iq1Tml7Y-j5P2qFyw

А також до інших затишних історій:

Совість для диявола

Твоя солодка правда

Моя спокуслива помилка

 

Телеграм     ТікТок      Інстаграм      Ютуб

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше