Якщо секретарка застрягла в ліфті з босом, то…

 

 

Привіт!AD_4nXcf0ZX1qL_qOYNUieuhhMsQX57uegU7Ppe1kL20qabO7jH_UJOZFePOtQZx208ZX29DzdR1-_mv7Z1QnFGoYtLaJVI3HG1c6-n3rLP9-4A_0W7AADpQBJ_bLkuMqRQtjmlOxdxPLr77=s2048?key=95-nF5MRVbjYikyhHEz7yQ

Написала назву блогу, а потім помітила, що виходить назва, схожа не опитування, і варіантів відповіді може бути багато ☺️

А у моїй новій книзі все пішло зовсім не так, як у людей. Та самі йдіть і почитайте.

Сюжет моєї НОВИНКИ набирає обертів, бачу, буде справді незвично. Знаєте, мені самій цікаво писати цю романтичну і веселу історію, аж руки тягнуться до телефону, щоб відкрити файл і писати далі (я пишу все на телефоні, мені так дуже зручно). І для мене це показник, що і читачам книга буде цікавою. Ну, принаймні я б таку читала із задоволенням ☺️ 

 ❤️❤️❤️

Я аж смикнулася від несподіванки, бо це було чергове несанкціоноване порушення моїх особистих кордонів, але цього разу не стала обурюватися, бо розуміла, що чоловіка реально накрила жорстка клаустрофобія.

— Науме Григоровичу, все добре, зараз нас витягнуть. Пустіть мої коліна, я нікуди не дінуся, просто розслабтеся і дихайте глибоко і повільно, — почала я його заспокоювати. — Напевно, лампочка просто перегоріла, це звичайна технічна несправність...

Я тільки-но збиралася нахилитися, щоб акуратно відчепити його руки від своїх ніг, аж раптом над нашими головами пролунав гуркіт. Грюкнуло так, наче по даху ліфта гепнули кувалдою. Наум від переляку здригнувся і ще сильніше вчепився у мене.

І в цей самий момент під стелею ліфта яскраво спалахнуло нормальне денне світло, змусивши мене зажмуритися. А слідом за цим стулки дверей ліфта зі скреготом почали розсуватися в сторони. Отже, аварійна бригада спрацювала значно швидше, ніж обіцяла диспетчерка.

— Готово! Ще трохи, Степане! — почувся гучний чоловічий крик із коридору.

Двері роз'їхалися повністю, відкриваючи вид на коридор. І все б нічого, якби при вході біля ліфту не стояла ціла делегація: троє ліфтерів у спецодязі з ломами в руках, керівник аварійної служби та кілька офісних працівників, які збіглися на шум.

І яка ж картина постала перед їхніми очима? В кутку ліфта стоїть нова секретарка, а перед нею на колінах вкляк їхній новий генеральний директор і двома руками обіймає її за ноги, сховавши обличчя за полами її піджака!

❤️❤️❤️

Далі — опівночі. Планую оновлювати книгу кожного дня. Ну, намагатимуся.

Дякую вам, милі мої читачі за підтримку і коментарі! Ви найкращі!❤️

 

О, ще запрошую до новинок у моїх коліжанок:

⭐у Лари Роси ПРИБОРКУВАЧКА ПРОКЛЯТЬ

⭐ у Іванни Желізної ФЕРМЕР ДЛЯ МІСЬКОЇ ЛЕДІ

 

Ваша Ванда Трезор​​​​​

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за книгу! Почитаю. Ваша творчість давно мені подобається і я майже всі книги вже придбала

Ванда Трезор
05.06.2026, 23:17:58

Евгения Данилова, Щиро дякую за підтримку ❤️❤️❤️

avatar
Nadya
05.06.2026, 22:08:04

Дякую за цікаву книгу

Ванда Трезор
05.06.2026, 23:17:42

Nadya, Щиро вам дякую за підтримку ❤️

avatar
Олеся Глазунова
05.06.2026, 22:02:18

Босу нічого боятися !!! Секретарка врятує!!!
Бачила в інсті відео))) нареготалася.
Дякую за веселу книга

Ванда Трезор
05.06.2026, 23:17:33

Олеся Глазунова, Дякую за підтримку, Олесю❤️

Інші блоги
Випадковості та новини ❤️
Вітаю, друзі! Принесла вам трохи новин ) Для усіх, хто ще не бачив або пропустив повідомляю - дилогію “Випадково закохані” (18+) завершено. Якщо ви терпляче чекали повний текст, запрошую читати. І хочу щиро подякувати
Між попелом та істиною: розкол у загоні
​Після останньої події в арсеналі впевненість змінилася підозрою, а довіра — холодною відстороненістю. Каліда стоїть у центрі шторму, де кожен крок її найближчих захисників наближає момент істини. ​Що насправді ховається
40 книг на Букнет! Повний гід:)
Вітаю, любі читачки і читачі! Знаєте, що я лише цими днями зрозуміла? Що стала авторкою чотирьох десятків книг! Зараз на Букнеті рівно 40 моїх книг. 40 історій, які я написала сама від першого до останнього рядка, без ШІ,
10 Глава Експеримент Наді Мною
Привіт, мої любі читачі! Настав час для 10-ї глави «Експерименту Наді Мною», і, чесно кажучи, під час її написання емоції зашкалювали навіть у мене. Ця частина вийшла неймовірно напруженою, темною та суперечливою. Щоб
Ти знаєш, дочекаюся тебе
Ти знаєш, дочекаюся тебе А може й ні, В ілюзіях застряг Які підкинули, ці мої мрії Можливо час дарма потратив Коли думками обнімав І поруч тихо я блукав Дивився в очі голубі Тримав за руку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше