Додано
05.06.26 17:46:21
Дракон прокинувся - є з ким розмовляти!
— Істинність ще не ініційована…
«Мені пофіг. Хочу тільки її!»
От упертий. Майже рік мене мучив, хоч і спав!
«Спав, але не вмер же! Я відчував її запах і божеволів. До речі, знову нашою жінкою пахне!»
Напевно, Кіраха вийшла зі своєї кімнати. Мабуть, теж іде сніданок шукати.
«То чого стоїш, як бовдур? Пішли за нею!»
Швидко закінчую одягатися та, на ходу застібаючи ґудзики жилета, виходжу в коридор.
Обачно тримаюся від неї на відстані трохи більшої, ніж витягнута рука. Не хочеться вчергове отримати по пиці.
— Привіт, Кірахо! Ти на сніданок? — максимально люб'язно питаю її.
— Я на роботу, — коротко відповідає дівчина, і в її голосі немає ні найменшої люб'язності.
І чого я перед нею випендрююся? Збираюся вже прискореним кроком піти якомога далі від цієї злюки, але мій дракон мене зупиняє.
«Стояти! — гримає він так, що я здригаюся. — Ти куди це зібрався? Будеш так поводитися, нам не скоро обломиться!»
Вкотре за сьогодні зітхаю, а він же має рацію…
Пригальмовую та йду поруч із Кірахою, не забуваючи дотримуватися дистанції.
«Ну от і чудово. Як же ти жив без мене всі ці роки?»
Почалося… Про свою незамінність він може говорити годинами. Але й заперечити йому мені поки що нічого.
"ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ"
Оновлення щодня о 00:00!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Анна Форлі, ❤️❤️❤️
Клас! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, Дякую!
ну дійсно як він жив без нього) ❤︎
Мельська Наталі, Важко))
Дякую!
❤︎❤︎❤︎
Ганна Літвін, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати