І навіть вечеряти запропонував. Як думаєте, чим це закінчиться? ;)

Кілька секунд Влад мовчав, уважно дивлячись на дорогу, а потім абсолютно спокійним тоном сказав:

— Може, повечеряємо разом?

Я аж очі розплющила й повернулася до нього.

— Ти зараз серйозно?

— Так. Я багато замовив. Там на двох вистачить.

— Ні, я не про це.

Я дивилася на нього з таким здивуванням, ніби він щойно повідомив, що завтра прийде в офіс в шортах і гавайській сорочці. Після всіх наших сварок, взаємних підколів і провокацій ця пропозиція звучала підозріло нормально. Наче ми не доводили одне одного до сказу останні кілька днів, а були звичайними друзями, які просто разом їдуть додому після роботи.
Влад коротко видихнув.

— Вважай це моїм вибаченням. Я вчора був надто різким з тобою.

Читати: "Шалена для архітектора" 

Мої соцмережі: ТікТок та Інстаграм