— І куди ти зібралася? — Там де мене чекають і не мають секретів.

— До подруги? — Не твоя справа, я ще обдумую, сказані тобою сьогодні слова.

— Тобто ти просто підеш?

Катя застібнула сумку й подивилася йому прямо в очі. Марк зблід. Лише тепер до нього почало доходити, що цього разу все інакше.Що це не чергова образа. Не чергова сварка. Катя взяла сумку.     — Подзвони, коли будеш готовий говорити чесно. Якщо взагалі колись будеш, а так наперед говорю тобі, розбирайся з своїми проблемами сам. Вона пройшла повз нього до дверей.

— Катю...Вона зупинилася лише на секунду.

— Бережи себе, Марку і подумай, про нас, а свою злість і агресію покажи тим, кому ти завинив гроші.У Марка округлились очі, звідки вона знає, звідки... Двері зачинилися. І вперше за багато років Марк залишився сам на сам із тишею, яку вже не міг перекричати, а в думках винив всіх у своїх бідах.

Катя не знала, про його великі борги, але логічне мислення ніхто не відміняв, вона вирішила пожити деякий час у подруги.