Любі друзі новий розділ "Ніч що змінила нас" вже опубліковано. Чекаю на вас)

• — Ти вся тремтиш, — прошепотів він.

• — Не від холоду.

• Він усміхнувся кутиком губ — тією самою усмішкою, яку я бачила сотні разів на нарадах. Але зараз у ній щось інше. Глибше. Гарячіше.

• Його долоня лягла мені на щоку. Великий палець повільно проводить по нижній губі. Я мимоволі прикусила її, і він видихнув, ніби йому бракує повітря. На мить між нами зависло мовчання, густе, як мед. Я бачила, як у нього напружуються м’язи на шиї, як він намагається стримуватися.

• Він нахилився першим. Губи торкнулися моїх — обережно, майже сором’язливо. Але вже за секунду поцілунок став глибшим. Його рука ковзала по моїй талії, притягуючи ближче. Я відчула  твердість його грудей, запах дерева й чогось теплого, чоловічого. Мої пальці самі знайшли його потилицю, занурилися у волосся. Він тихо стогнав в мої губи — звук низький, приглушений.

• — Сніжна королево… — вимовив він  так, ніби смакував кожну літеру...