Очікуване весілля Зоряни та Демʼяна ❤️

Гірко нареченим! Ну хіба вони не ідеальна пара?

Весілля Зоряни та Демʼяна — це подія, до якої ми йшли крізь випробування та небезпеки і шалену містику. Серце тане, коли бачиш їх разом. Але ви ж памʼятаєте, що в Карпатах спокій триває недовго як і у моїх історіях.

Поки ви милуєтесь цією неймовірною атмосферою, у другій частині "Таємниці Карпатських Тіней" події вже набирають обертів. Нові таємниці, нові герої, багато шаленства та спокусливої відвертості в еротиці.

Як гадаєте, що чекатиме героїв далі? 
Чи хотіли б ви надалі бачити їх пару?
Які стосунки їм більше підходять стримане консервативне кохання чи повна протилежність гарячий еротичний запал та розпуста?
Чекаю вас у коментарях?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Arsenii Troian
04.06.2026, 08:47:41

спочатку прочитав весілля Зоряна і Демяна. оу є бейбі

Гарно✨

Солеста Бескид
04.06.2026, 08:08:03

Василенко Сергій, Дякую ❤️❤️

avatar
Lianoir
03.06.2026, 22:11:43

⭐⭐⭐

Солеста Бескид
03.06.2026, 22:45:43

Lianoir, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Нова глава вже на сайті! + Арти
Любі читачі, сьогоднішня глава книги "Аудит для боса-жиголо" — це просто суцільний вогонь, тонкий гумор і... несподіваний компромат! Якщо ви думали, що Макс — це єдина проблема Марти, то ви просто ще не бачили,
Самореклама і анонс
Вітаю, мої чудові. Мені вдалось зловити кілька гарних циферок))) Хоч це і не так багато, але я неймовірно тішусь кожному прочитанню і коментарю. А поміж тим, історія Ніки та Корвіна продовжується. Чим
Двоє незнайомців, які шукали самотності.
Перші два розділи вже написані. І, здається, наш експеримент співавторства між незнайомими людьми стає цікавішим, ніж я очікувала... Переходьте за посиланням до книги... Тільки ти Ми домовилися про головне правило:
Щоденник служниці - новий візуал
«Що зі мною, пресвята Діво? Чому? Чому так жарко і боляче? Хоч би не захворіти... страшно втратити таке місце...». Руки тремтіли. Голос зривався, горло ніби стискало. В церкві було напівтемно. Святі уважно, наче співчутливо,
Подарунки та поцілунки
Він швидко вибрався на берег, підхопив мене на руки й обережно опустив на траву. — Ей, мала… Лізо, — голос здригнувся. — Ей?! Я не ворушилася. Влад поспіхом прибрав мокре волосся з мого обличчя, тремтячими
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше