Ми так часто женемося за чимось масштабним, що забуваємо: справжній комфорт завжди складається з дрібниць. З тих кількох хвилин, які ми дозволяємо собі прожити «тут і зараз».
Для мене цей комфорт буває дуже різним.
Іноді це глибока ніч. Час, коли все місто нарешті спить, навколо панує абсолютна тиша, і народжуються найкращі чернетки нових історій. Звісно, окрім тих клятих ночей із шахедами і ракетами (хай вони згорять у пеклі разом із тими, хто запускає їх на нашу землю). Але навіть у цьому божевіллі нічна тиша залишається моїм особистим прихистком для творчості.
Іноді комфорт — це перша ранкова кава, яка гарячим струменем вливається в ще порожній шлунок, остаточно вмикаючи мізки й повертаючи до тями після безсонної ночі.
А іноді — це ті самі заповітні п'ять хвилин у вихідний день, коли можна нікуди не поспішати, ніжитися в ліжку, обіймати рідних і просто слухати, як починається новий ранок.
Для кожного цей вимір безпеки та затишку свій. Хтось знаходить його в роботі, хтось — у спокої, а хтось — на сторінках хорошої книги, де можна бодай на годину сховатися від реальності.
А де і в чому свій комфорт відчуваєте ви? Діліться, мені справді цікаво дізнатися про ваші маленькі ритуали ?