Вітаю!

Роман "Я не буду твоя", оновлено!

✨✨✨

Різко встаю, аж стілець назад від’їхав із різким звуком. Нервово починаю ходити кабінетом. Не можу встояти на місці. Дихати важко, а всередині все стискається. У мого дядечка немає нічого святого. Нічого.

Перед очима раптом з’явився образ батька. Наче чую його голос, його сміх, його настанови, які колись вчили мене тримати рівновагу, коли все летить під три чорти. Але його вже немає, а його брат нахабно цим скористався. І привласнив все, що по суті придумав та підняв мій тато.

Зупиняюся біля вікна. І в голові дзвенить пропозиція Демида Ярмоли. Обіймаю себе руками і видихаю. От дідько, а це реальний варіант. От принципово не хочеться дарувати дядькові батькову частку. Можливо, якби він домовився зі мною, я ще б поступилася. А так не хочеться відступати і це вже справа принципу. Можливо, я нічого не виграю та хоч нерви зіпсую цьому жадібному родичеві. Я зараз на межі, можливо не варто піддаватися імпульсам, але тоді це буду не я...

Погляд прикипає до судової постанови на столі. У мене є десять днів, аби оскаржити його і, схоже, я таки скористаюся такою можливістю. Ну от не можу я прийняти таку нахабність рідного дядечка. Хай не думає, що я схилю голову і віддамся на поталу долі. Якби ж не так. Щодо Олега Степановича, повоюємо. Ти першим почав цю війну, а я продовжу.

Книга тут...

Приємних вражень!