Прода на “Сейв" на сайті. Заходьте) 

— Ти їдеш туди через мій необдуманий вчинок, — нервово вичавив він з себе, перш ніж вдихнули побільше повітрята здійнятися з місця. В процедурній почулися тихі кроки й писк від заблокованих дверей. — Варто було тоді зачинити двері. Але я так злякався, що той ловець з тобою щось скоїв, що навіть не подумав про це. 

— Ти не винен, Хевене, — знову повторила одне й те ж саме. В кімнаті знову почулися кроки, віддаючись ледь помітною луною. Чоловік глибоко зітхнув, підходячи знову впритул до ліжка. Його рука застигла в повітрі,  ніби він хотів торкнутися мого волосся, але вчасно зупинив себе.

— Тоді чому я відчуваю себе винним, — кинув він у повітря та знову сів навпроти мене. Грозові очі продовжувати торкатися мене уважним поглядом так, ніби він прагнув запам’ятати кожну детально.