Фінал Поштового підземелля. Стільки всього було написано, цей сюжет мені було цікаво розвивати, а також я переживала за своїх героїв, особливо за Ітера, як він вийшов таким милим не розумію.
Дуже відтягувала увагу хто ці Лу та Ф'юн, але тепер ви знаєте. Тут спойлерів не буде, бо мені здається хтось дізнається про те, що у книзі з моїх блогів, хочу шоб люди дійсно зацікавилися та читали, а ще краще - коментували, бо мені незрозуміло чи взагалі комусь подобається моя книга, і я не знаю що думати, та для кого я пишу. Хочеться почути відгуки.
Дуже рада, що закінчила цю історію, і тепер стало зрозуміло хто є хто, хто брехав, хто приховував щось; до самого кінця намагалася заплутати читача про істот з Голді Голді, все закінчилося неоднозначно, проте, хеппі енд таки є, як завжди вставила мої улюблені реакції Ітера.
А щоб я почала писати "Золота ера ренесансу" - мені потрібен поштовх та натхнення, це звісно ж - реакції читачів, та коментарі.