"Час біг зі швидкістю світла, його неможливо зупинити. Ніби й не було весни. Був тихий ранок, місто оповите темрявою ще мирно ніжилося в ліжку. Прийшло літо, вітер був літнім, теплий і неквапливий подих світу. Варто лише встати, поглянути в віконце, і ти розумієш: ось воно ‒ свобода і життя! Ось він, перший ранок літа! Червень... До чого ж солодко звучить! Він віє сонячним світлом та блаженством..". ( Злата. "Диво. Всупереч долі")