Флешмоб Ulyana Summers «герої в гостях»

Мої герої Морган та Луна з книги Спадок Темного Лісу завітали у гості до авторки MargFed у книгу Живий Метал: Прокляття Крил

 

Луна та Морган, тримаючи в руках мапу, блукали невідомими вулицями чужого міста.

— Цілий золотий віддав за цю безглузду мапу! Нічого не зрозуміло: якісь квадратики, позначки, закарлючки, — важко зітхнув Морган. — Треба було брати з собою Велеслава, він мастак розгадувати такі ребуси.

— Ой, щоб він знову прочитав нам лекцію своїм повчальним тоном? — Луна закотила очі й спробувала скопіювати манеру Велеслава: — «Втручатися у справи паралельного світу категорично заборонено! Це призведе до порушення всесвітньої рівноваги...» А Яро чекати не буде, його треба визволяти з лап металевих потвор. Йому, мабуть, й той перстень уже зовсім тисне...

— Ну і що? Що страшного в перстні? Я ось ношу свій і нічого, — Морган продемонстрував свою руку з гербом Вульфхартів на вказівному пальці.

— Ну... річ у тім... що перстень не на руці... — Луна ніяково відвела погляд.

— А де ще його можна носити? — замислився Морган і опустив очі донизу. — На ногах, чи що? Це ж незручно. І хто його там побачить? — міркував він уголос.

— Не на ногах! Та яка різниця де! Треба рятувати мисливця!

— Не на руках, не на ногах?! — Морган раптом зупинився як укопаний, і на його обличчі відобразився жах. — Ой-йо-йой... Я повертаюся назад!

— І залишиш свою сестру саму виконувати операцію «Врятувати рядового Яро»? — Луна жалібно зсунула брови, а потім зазирнула у книгу — Ми вже близько, якщо вірити опису з цього фоліанта «Живий Метал».

І справді, невдовзі у прозорому череві якогось залізного монстра вони побачили чоловіка, який точно підходив під опис Яро: довге руде волосся, окуляри та одяг. Бідолаха сидів нерухомо.

«Мабуть, паралізований страхом!» — вирішив Морган і, не вагаючись, вихопив меча та кинувся в атаку на потвору.

Луна миттєво помітила, що нижні чотири лапи чудовиська не захищені металевою бронею, і завдала по ним кілька точних ударів кинджалами. Морган тим часом уже вибив одне вогняне око створіння, яке люто гарчало, наче живе. З ран потвори, залишених мечем, цівкою потекла чорна демонічна кров, а подекуди з нутрощів звіра з тріском виривалася вогняна енергія.

Нарешті залізне чудовисько з брязкотом виплюнуло Яро зі свого черева.

— ***Цензура...*** ***цензура...*** ***цензура!!!*** — невідомою, але дуже експресивною мовою «подякував» їм за порятунок Яро. — Щоб ви, ***цензура***, пішли на ***цензура***!

— Не дякуй, друже, — Морган гордо підняв підборіддя, удаючи, що чудово розуміє цю химерну говірку. — Головне, що ти цілий і неушкоджений.

Зі стійким відчуттям виконаного обов'язку Луна та Морган ступили в магічний портал і повернулися додому.

Яро ж залишився стояти посеред вулиці, споглядаючи те, що хвилину тому було автомобілем.

— Прокляті відьмаки та відьми! Зовсім ***цензура*** дахом поїхали... Розанна ні за що не повірить, що вони зробили з її машиною, — він зітхнув, оглядаючи понівечені залишки лімузину відьми. — Хоча, пофіг. Хай Даріель її на руках носить, у нього ж крила є. Нехай користується ними. Може, їх обох наступного разу наше ППО зіб'є.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Міла Шан
01.06.2026, 19:29:06

Вау. Епічно(⁠✷⁠‿⁠✷⁠)

avatar
MargFed
01.06.2026, 16:13:02

Волаю на весь цех! Це ж треба таке вигадати! Ой не можу....ну рятівники! А головне, від щирого серця. Правда від них самих треба рятуватися. Бідний Морган, і чого він там звичайного кільця злякався? Мабуть, добре що Вереслава не взяли, той би ще яскравіше порятував. Шкода, що поки не читала вашого. Хоча... може поки добре моїх героїв не занесе до вас. Думаю, шестикрилого, механічного демона вашим героям не треба

Показати 4 відповіді
MargFed
01.06.2026, 19:17:23

Віталій Соул, Ну от а уявіть, якщо з'явиться шестикрилий крилатий чолов'яга, що лупить демонів і нечисть пачками, та у того бідосі епископа станеться інфаркт бороди. Бо як кажуть: магія, це погано пояснений принцип дії технології. Тим паче, техноїди чи не єдині хто з найменшим спротивом переміщуються між світами.

avatar
Уляна Саммерс
01.06.2026, 15:29:35

Ооо це круто. Це монстра задізного побили ☺️
Дякую за участь ❤️❤️❤️

Цікаво.

Інші блоги
Степ та Олімп: запрошую вас у світ, де боги не...?
Сьогодні я прийшла до вас із чимось трохи незвичним. Не з новим розділом, не з анонсом прем'єри й навіть не з черговою порцією авторських страждань. Хоча без останніх, звісно, не обійшлося.)) Я нарешті вирішила показати
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Різниця у віці - то хто тут старший?
У "Грішній ночі із Сонцем" новий персонаж з'являється ☺️ І якщо до цього ви могли подумати, що Вікторія старша, через те й тег такий поставлено, то в наступному розділі з'явиться Марат Оксенович, який явно старший
Рецензія на «усмішку», автор Шепіт Місяця
Історія пробирає до мурах з перших же глав. Дуже влучне поєднання містичного трилера та глибокої психологічної драми. Тема домашньої тиранії показана настільки гостро і болісно, що мимоволі розумієш, чому відчай може змусити
Але до своєї спальні не запрошує...
Тарахан приходить до мене… Знаходить мене всюди, де забажає… Але він жодного разу не покликав мене до своєї власної спальні! Хазяйські покої залишаються для мене закритою територією, священним місцем, куди мені, простій
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше