Додано
01.06.26 13:48:47
Новинка вже публікується
Новий розділ вийшов сьогодні
Коли я повернулася додому, Рома вже прокинувся і сидів на кухні з похмурим виглядом.
— Люська! Ну де ти шляєшся? — відразу почав він. — Чоловіку погано, а тебе носить десь!
— Не твоя справа, де я була, — різко відповіла я. — Чи ти думав, що я тобі за пляшкою побігла?
— Та ну чого ти знову починаєш? — скривився він. — Ну випили з мужиками. Таке велике замовлення взяли! Квартиру якомусь депутату обслуговували, заплатили непогано!
— Непогано? — я підняла брову. — А гроші де?
Рома почав мацати кишені і витягнув м’ятий конверт. Я взяла його і відкрила. Там лежала лише одна купюра — 500 гривень.
— Оце все? — я не вірила своїм очам. — Цього навіть на комунальні не вистачить. Я зараз сама плачу по дві тисячі. Твоїх грошей навіть на нормальні продукти не вистачить.
— От що ти за жінка така?! — роздратувався Рома. — Гроші приніс — пилиш! Не приніс — теж пилиш! Ти хоч коли-небудь задоволена буваєш?!
У цю мить у моїй голові спалахнув образ Любомира. Як він стогнав, як міцно тримав мене, як дивився на мене, ніби я була єдиною жінкою у світі. І я вперше за багато років відчула себе справді задоволеною.
— Ти вже давно не знаєш, що це таке — задовольняти жінку, Рома, — тихо, але жорстко сказала я і розвернулася, щоб піти.
— Люська, дай поїсти! — крикнув він услід. — Звари бульйончика, хріново мені!
— Сам собі звари! — кинула я. — На свої 500 гривень якраз суповий набір купиш!
Останній рік ми спілкувалися саме так. Я перестала бігати за ним з бульйоном після кожного запою. Просто йшла, щоб не влаштовувати черговий скандал.
Минуло два дні.
Мені подзвонила Аня. Голос у неї був явно з сарказмом.
— Не повіриш, Люська, але нам знову прийшло величезне замовлення. Від компанії пана Лютого. І чомусь саме від його холдингу… Здається, тут без тебе не обійшлося, люба. Хтось дуже хоче тебе побачити знову, — вона явно посміхалася.
— Відмовляйся, — твердо сказала я.
ЗРАДНИЦЯ

— коли один вибір змінює все
?Запрошую зануритися в історію, де пристрасть межує з небезпекою, а влада — з особистою трагедією.?
Всі звикли, що зраджують зазвичай чоловіки, але це трапилось зі мною. Двадцять років шлюбу перекреслила одна-єдина ніч із Любомиром Лютим. Найзаможніший і найвладніший чоловік, який керує бізнесом і містом. Він не знає відмов і завжди бере все, що захоче.
Я гадала, що та ніч стане єдиним моїм прокляттям. Але цей чоловік, схоже, не збирається залишати мене в спокої — він хоче остаточно знищити мій шлюб.
? Чи можна врятувати те, що зруйновано одним рішенням?
?Чекаю на ваші враження в коментарях.
Зрадниця
Ірина Муза
3561
відслідковують
Інші блоги
Хоч я й просив матір не зустрічати мене, як маленького, але вона все одно приїхала в аеропорт. І не сама… І якщо її чоловіка я очікував побачити, то Єгора — ні. І тим більше не радий бачити Григорія Назаренка — батька
Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення)) У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного.
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
В мене сьогодні прям насичений день! Хоча, коли було інакше... На моє ПОЛЮВАННЯ НА ПРИНЦА відкрито передплату! Дякую всім, хто підтримує книгу й купує! Перші два тижні ціна на неї буде найменша, після чого її буде
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив

0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати