Новинка вже публікується

Новий розділ вийшов сьогодні

Коли я повернулася додому, Рома вже прокинувся і сидів на кухні з похмурим виглядом.
— Люська! Ну де ти шляєшся? — відразу почав він. — Чоловіку погано, а тебе носить десь!
— Не твоя справа, де я була, — різко відповіла я. — Чи ти думав, що я тобі за пляшкою побігла?
— Та ну чого ти знову починаєш? — скривився він. — Ну випили з мужиками. Таке велике замовлення взяли! Квартиру якомусь депутату обслуговували, заплатили непогано!
— Непогано? — я підняла брову. — А гроші де?
Рома почав мацати кишені і витягнув м’ятий конверт. Я взяла його і відкрила. Там лежала лише одна купюра — 500 гривень.
— Оце все? — я не вірила своїм очам. — Цього навіть на комунальні не вистачить. Я зараз сама плачу по дві тисячі. Твоїх грошей навіть на нормальні продукти не вистачить.
— От що ти за жінка така?! — роздратувався Рома. — Гроші приніс — пилиш! Не приніс — теж пилиш! Ти хоч коли-небудь задоволена буваєш?!
У цю мить у моїй голові спалахнув образ Любомира. Як він стогнав, як міцно тримав мене, як дивився на мене, ніби я була єдиною жінкою у світі. І я вперше за багато років відчула себе справді задоволеною.
— Ти вже давно не знаєш, що це таке — задовольняти жінку, Рома, — тихо, але жорстко сказала я і розвернулася, щоб піти.
— Люська, дай поїсти! — крикнув він услід. — Звари бульйончика, хріново мені!
— Сам собі звари! — кинула я. — На свої 500 гривень якраз суповий набір купиш!
Останній рік ми спілкувалися саме так. Я перестала бігати за ним з бульйоном після кожного запою. Просто йшла, щоб не влаштовувати черговий скандал.
Минуло два дні.
Мені подзвонила Аня. Голос у неї був явно з сарказмом.
— Не повіриш, Люська, але нам знову прийшло величезне замовлення. Від компанії пана Лютого. І чомусь саме від його холдингу… Здається, тут без тебе не обійшлося, люба. Хтось дуже хоче тебе побачити знову, — вона явно посміхалася.
— Відмовляйся, — твердо сказала я.

ЗРАДНИЦЯ

— коли один вибір змінює все

?Запрошую зануритися в історію, де пристрасть межує з небезпекою, а влада — з особистою трагедією.?
 

Всі звикли, що зраджують зазвичай чоловіки, але це трапилось зі мною. Двадцять років шлюбу перекреслила одна-єдина ніч із Любомиром Лютим. Найзаможніший і найвладніший чоловік, який керує бізнесом і містом. Він не знає відмов і завжди бере все, що захоче.
Я гадала, що та ніч стане єдиним моїм прокляттям. Але цей чоловік, схоже, не збирається залишати мене в спокої — він хоче остаточно знищити мій шлюб.

​? Чи можна врятувати те, що зруйновано одним рішенням?

​?Чекаю на ваші враження в коментарях.

Зрадниця