Доброго дня, мої  хороші!

  Сьогодні  книга  "Кожному  своє (не)щастя"  продається  зі  знижкою.   Хто  ще  не  прочитав  цю  історію, ЗАПРОШУЮ!  Там  дуже  пристрасно,  емоційно  і  трепетно. Не пошкодуєте!!!  

Анотація до книги "Кожному своє (не) щастя"

Сам себе не розумію , на біса мені чужі проблеми? Своїх мало? Але чорт забирай не можу викинути з голови Сашу. Як згадаю її сльози і синці на гарному обличчі - сатанію від люті. Що це за мудак , який
підіймає руку на жінку? Та ще й на свою дружину? Руки б такому повідривати. І на біса вона з ним живе? Ех , Руслане, нічого тебе життя не вчить...Знов запав на дівчину і знов вона не вільна. Та цього разу я все ж спробую втрутитись. Їй потрібна допомога. А от що з того вийде- одному Богу відомо...

*Дуже емоційно і пристрасно.
*Шалене кохання.
*Другий шанс на щастя.
*Протистояння характерів.
*Сильний чоловік і проблемна дівчина з дитиною.
*Щасливий кінець.

УРИВОК:

       Повернувся    в   палату    і    чекаю   її.    Минуло   40   хвилин.   Знов   дратуюсь.    Вже   не   вперше   почуваюсь   собачкою ,   яка   за   нею   бігає.   Якого   біса?     Беру   телефон   і   пишу   повідомлення.

     "Якщо   ти   негайно    не   прийдеш ,   прийду    я."

     Подіяло.  Вже    через    хвилину ,   зла    наче    фурія   малявка   влетіла   в    мою    палату .    Її    очі    метають   блискавки.

    - Ти   що   собі    дозволяєш?  - шипить   зміючка.   Така   класна ,   дух   перехоплює.   -   Я   взагалі-то    на   роботі   якщо   ти   раптом   не   помітив.   Якщо   тобі    сумно... -  не   даю   договорити.   Хапаю   за   обличчя    і   жадібно   цілую.  Я   чекав   цього   цілу   довбану   добу.   Саша   зойкнула ,  відштовхнула   мене   і   розвернулась  до   мене    спиною.   Я   охринів   якщо   чесно.  Вона   вперше    відштовхнула   мене.   Якого   біса   відбувається?   Грається   зі  мною   наче   я   хлопчик.   Різко   розвертаю   до   себе  з   наміром   добитись   відповіді ...   

      - Якого   біса?  Що   за   ігри?  Послухай   дівчинко... - почав   і   завис   на   її   губах...  Помади   вже    майже   немає    і   добре    видно   невеличку   ранку   на   якій   виступила   краплинка   крові.  -  Що   це?  -  в   лялькових   очах   блищать   сльози.  - Сашо!   Я   п-питаю... -  тільки   тепер   помічаю   що   під   добрим   шаром   тоналки    припухла   вилиця .  Обережно   проводжу   пальцем   поки   в   голові    складається    пазл.    То   ось   навіщо   цей   маскарад.   Щоб   сховати   синці .   - Трясця!   Я    вб'ю   його !   Чуєш?   Це   мудак   твій   зробив?  - по   її  щоках   течуть   сльози   і    я   розумію   що   це   все .   Йому   кранти .  Тепер   точно.  Притягую   до   себе   маленьке   тільце   і   обіймаю .   Ну   як?   Як   можна   її   бити?   Її   ж   за   вітром   носить .   Обійняти   міцніше   страшно   щоб   не    зламати   нічого... Що   за    чортів   виродок?  -  Не   плач   маленька.   Він   заплатить   за   це.   За   кожну   твою    сльозинку.   Я   обіцяю   тобі.   Дорого   заплатить.  - підняв   її   на   руки   і   разом   з   нею   сів   на   ліжко   посадивши   дівчину   собі   на   коліна.    Легенько  проводжу   пальцем   по   губі. - Боляче?   Я   не   хотів.   Пробач.  - знов   пригортаю   до   себе.  - Дівчинка   моя.   Маленька   моя . - шепочу   і   цілую   в   скроню.   Сьогодні   Саша   в   лікарні ,  тому   я   теж   залишусь ,   а   завтра   додому.   Досить   валятись.   Потрібно   поговорити   з   Максом   і   шукати   її   козла.   Живцем   під   землю   зарию,   тварюку.

А тепер новина.

Вже цього тижня я почну викладати нову історію кохання. Там буде настільки пристрасно і спекотно, що доведеться викликати пожежників.

Ось анотація до цієї історії. 

Я присягнулась помститися чоловікові, який зруйнував моє життя. Чоловікові, через якого я втратила найдорожчих людей.

Він — мій ворог. Моя ненависть. Моя ціль.
Я мала наблизитися до нього, втертись в довіру, а потім завдати удару. Усе було просто і зрозуміло. До того моменту, поки я не зустрілась з його поглядом.
Він небезпечний, жорстокий і приховує більше таємниць, ніж я могла собі уявити. Але щоразу, коли він торкається до мене, я забуваю про свої клятви і про свою мету. Щоразу, коли він опиняється поруч, ненависть змішується з бажанням, а пристрасть спалює нас обох в попіл.
Що переможе — жага помсти, чи кохання до чоловіка, якого я повинна знищити? І яку ціну доведеться заплатити за цей вибір? 

ВЖЕ ЦЬОГО ТИЖНЯ ВИ ПОЗНАЙОМИТЕСЬ З ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ.

ДЯКУЮ, ЩО ВИ ЗІ МНОЮ.

ГАРНОГО ДНЯ!