Так, я починала з фанфіків — на тому самому сайті, який ми намагаємося забути разом із тією самою мовою.

Писала здебільшого фанфіки по «Фейрі Тейл».

Так, я люблю аніме. Так, я там писала під псевдонімом — і, чесно, мені це дуже подобалося.

І іноді в мене прямо виникає бажання знову накатати фанфік, щоправда по «Монологу травниці». Взагалі, шикарна історія, як на мене.

Але поки я щиро захопилася продовженням історії Кет і Любасика. До речі, здається, я несвідомо зробила відсилки на «Монолог», і зрозуміла це тільки зараз. (Вважайте це речення анонсом.)

А у вас таке буває — пишеш, пишеш, а потім раптом: «О, це ж відсилання, яке, крім мене, ніхто не помітить!»

До речі, пригоди Кет і Любасика через п’ять чи більше років ідеально описує ось ця пісня:

http://youtu.be/xZAxPH8ZDOI?si=DQod8RG96b5MzbF7