– Проходь, не стидайся! Знов увімкнув режим недоторки? – почув я на смішливе.

 Я стиснув кулаки з силою до хрусту. Ненавиджу! Гнів підіймався з грудини аж до горла, став там комом.  Я увійшов. І озирнувшись побачив Розанну, вона сиділа поряд будуару, і простягнула мені руку, наче для поцілунку.  Я вагався.  Але тут двері зачинися, я смикнувся.

– Ну чого ти? Ти ж так хотів покинути камеру, от покинув. Але ж ти тепер повинен виконати свою частину домовленості. Все чесно, – проговорила медовим голосом Розанна і  посміхнулася, її очі зблиснули зеленим вогнем.

_________________________

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/zhivii-metal-proklyattya-kril-b447512