Нік відкинувся на спинку стільця.

— Добре. Гра.

— Я не фанат ігор, — одразу сказала Алекс.

— Це не гра заради розваги. Ти ставиш питання — я відповідаю. Потім навпаки. Але тільки чесно.

Алекс примружилась.

— Будь-які питання?

— Будь-які.

— І як я зрозумію, що ти не брешеш?

Нік трохи нахилився ближче. Його голос став тихішим:

— Я буду чесним із тобою, обіцяю

Пауза між ними стала густішою, ніж повітря в кімнаті.

Алекс повільно відвела погляд, але вже не відступила.

— Тоді почнемо, — тихо сказала вона.

Падіння