Поцілував... аж ух..)

Вітаю, любі букнетівці!❤️

Оновлення від обох героїв уже у ваших книжечках! Дублюю Андрія:

От і все.

Попелюшка завмирає переді мною так різко, ніби я не поцілував її, а вимкнув кнопку живлення.

Дивиться крізь мене, не кліпає й не рухається.

Зате червоніє просто на очах.

І от зараз мені варто було б відчути докори сумління та натомість я ледь стримую посмішку. Бо виглядає вона... кумедно.

Маленька, розгублена з величезними очима, в яких зараз відбувається щось настільки хаотичне, що навіть мені цікаво подивитися її кіно...

Схоже, думки розбіглися в різні сторони й досі не можуть знайти дорогу назад.

Вітер ворушить пасмо її волосся біля щоки, сонце підсвічує червоне обличчя, а Жек погрозливо гарчить на мене біля ніг дівчини.

Зиркаю скоса на волохате чудовисько, поки Оля стоїть так, ніби щойно крізь нею пройшов удар струмом.

І, судячи з усього, досі не визначилася — викликати поліцію чи попросити повторити.

Це небезпечна думка. Особливо для чоловіка, який хвилину тому й без того наробив дурниць.

— Олю.

— Га?

Я мало не сміюся вголос. Вона відповідає таким тоном, ніби щойно реально телепортувалася й не до кінця розуміє, де опинилася.

— Все гаразд?

"ПОПЕЛЮШКА ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"

Обіймаю кожного і кожну!

Мирного неба!❤️

Ваша Тая)