Амброзія

Привіт, мій друже небесний,

З тобою я став нечесний.

Даруєш солодкий плід,

Забираєш гріховний гніт. 

 

Зелений паросток, велетень крокує,

Золото в червоне — смерть торжествує.

Бенкет на кістках, вічна плоть на столі,

Я споживаю її в повній імлі.

 

Амброзія. Амброзія.

 

Дух жінки в білому, богиня свята,

Гестії вогонь, в моїх думках пуста.

Мати, Сестра, рідна кров,

Земля безплідна, де вмерла любов.

Народжена смаком, як Єва в раю,

Впала на землю, як насіння в свою.

 

Амброзія. Амброзія.

 

Більше віршів від дівчат - тут ❤️✨❤️

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Євген Званіч
30.05.2026, 17:10:00

❤️❤️❤️

Містер Чілл
30.05.2026, 17:46:31

Євген Званіч, ❤️✨❤️

avatar
Кіт Анатолій
30.05.2026, 14:44:00

♥️♥️♥️

Містер Чілл
30.05.2026, 15:19:03

Кіт Анатолій, ❤️✨❤️

avatar
Лада Короп
30.05.2026, 14:39:25

❣️❣️❣️

Містер Чілл
30.05.2026, 15:19:02

Лада Короп, ❤️✨❤️

avatar
Оксана Павелко
30.05.2026, 14:21:02

Гарненька ☺️❤️⭐

avatar
Morwenna Moon
30.05.2026, 13:04:26

Чудово ❤️

Містер Чілл
30.05.2026, 13:59:18

Morwenna Moon, Дякую ❤️✨❤️

Гарно

Містер Чілл
30.05.2026, 11:43:53

Василенко Сергій, Дякую ❤️✨❤️

avatar
Марія Залевська
30.05.2026, 11:27:33

Вау, яка! Ефектна!

Містер Чілл
30.05.2026, 11:28:14

Марія Залевська, Дякую ❤️✨❤️

Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше