День 2. Костюмчик трохи скромніший, але ефект все одно справив. Аліса продовжує випробувати чоловіків на міцність)))

У коридорі ми зіткнулися з Владом майже біля його кабінету. Він саме щось дивився в планшеті, але, почувши наші кроки, підняв голову.

— Доброго ранку, — сухо кинув він.

— І тобі, Владику, — усміхнулась я.

Його погляд одразу ковзнув по мені зверху вниз. Повільно. Прискіпливо. Так, ніби він оцінював не мій одяг, а масштаби катастрофи, яку я збиралася сьогодні влаштувати. На шортах його щелепа трохи напружилась. На топі — ще сильніше. Я ледве стримала усмішку. Влад нічого не сказав про мій вигляд. Лише коротко видихнув крізь ніс і зник у своєму кабінеті, грюкнувши дверима трохи голосніше, ніж було потрібно.

А вже в наступному розділі будемо перевдягати Алісу в прийстоніше вбрання. Але перед цим вона добряче доведе Влада.❤️❤️❤️

Читати: "Шалена для архітектора" 

Мої соцмережі: ТікТок та Інстаграм