Як пані Зара та її команда Квітку рятували))

 Продовженя ... Щоденник пані Зари⭐️ 

Сьогодні о шостій ранку я зібрала термінову нараду свого цирку шапіто.

Вивалила гроші перед Борюсіком і Мишком та сказала:

— Так, хлопці. Мені байдуже на заяву в прокуратуру. Але корову ми знайти зобов'язані. Якщо Квітка пропаде — я закриваю салон, іду працювати хоч кондуктором, хоч прибиральницею й сама виплачую тітці Любі збитки.

Борюсік спочатку кліпав очима, а потім раптом якось дуже тепло посміхнувся.

Поплескав мене по плечу своєю ведмежою лапою — я ледь у стіл носом не влетіла.

— Златунь… ну ти даєш. Захар би то бабло давно загріб і забув. А ти дурна хороша людина. Поважаю. Спокуха. Мої пацани зараз увесь ліс прочешуть. Корів ми ще не шукали, але все буває вперше.

А рудий Мишко поправив окуляри й одразу ввімкнув режим генія:

— Навіщо ліс топтати? Я вже заліз у чат мисливців того району. А ще в знайомого є дрон із тепловізором. Він ним весілля знімав, але для пошуку корови теж підійде.

Я мало їх обох не розцілувала.

Банда моя нещасна.