Привіт Мої любі! ОГОЛОШУЮ ЛІТЕРАТУРНИЙ КРУЇЗ! Флешмоб «Герої в гостях».

Ви коли-небудь замислювалися, що роблять наші персонажі, коли ми закриваємо книгу? Мені здається, вони страшенно втомлюються від власних сюжетів і... мріють втекти у гості до інших авторів!

Тому я вирішила запустити мега-крутий і флешмоб — «Герої в гостях».

Які правила гри?

Ви берете своїх героїв і в ші любому який юзаєте генеруєте їх і створюєте якби вони виглядали в книзі іншого автора. "Закидаєте" їх у сюжет книги іншого автора, яку ви самі зараз читаєте або давно прочитали.

Важливо: ваші герої буквально заміняють собою оригінальних персонажів.

Пишете у своєму блозі коротку, веселеньку або емоційну сценку про те, як ваші герої наводять свої порядки в чужому всесвіті. Ви просто пишите не обов'язково слово в слово як в автора книги. А придумуєте свою сценку в всесвіті книги яку обрали так як саме бачите ви.

Обов'язково ставите ссилку своєї роботи, звідки ваші герої, а також ссилку автора та його книги. 

Щоб ви розуміли, який хаос можна влаштувати, я підготувала два приклади з моїми власними героями, які вирішили без дозволу прогулятися по книгах моїх колег-авторів!

Мої Андрій Та Бастіан з книги Кіт, який став моїм завітали в гості до авторки Юкарі Ейрі книга Один Рік До Зустрічі З Тобою замість Кейна та Сакіто.

"Злива стікала по стінах похмурого провулку, неонові вивіски відкидали брудні відблиски на калюжі й уламки розбитого дзеркала. Бастіан сидів прямо на мокрому асфальті, спершись спиною на цегляну стіну, і розгублено розглядав свої руки. Руни на шкірі світилися, але в голові панував повний хаос.

— Андрію... — пробурмотів він, торкаючись пальцями кутика своїх губ, де чомусь розмазалася кров. — Я, звісно, знав, що наш сюжет буває жорстоким, але чому я сиджу в калюжі, чому від мене тхне вампірською магією і де, в біса, моя улюблена лежанка в нашій квартирі?

Андрій, який стояв над ним із парасолькою в руках, виглядав не менш ошелешеним. Замість звичного одягу на ньому була стильна косуха, а на шиї бовтався медіатор і ще якись дивний кулон.

— Басю, у мене для тебе дві новини, — Андрій присів перед ним навпочіпки й почав обережно витирати кров з його підборіддя.

— Перша: ми якось умудрилися потрапити в чужий дарк-роман. Друга: судячи з паперів у моїй кишені, ти тепер якийсь таємничий вампір-директор і здається ми в цій історії закохані один в одного, а я — твій музикант, у якого з тобою «все складно» через якесь минуле. І ми знаходимось в Японії, а не в рідному Івано-Франківську. За сюжетом тут має бути епічна драма, сльози й криза віри в життя.

Бастіан примружив бурштинові очі, притягнув Андрія за комір ближче до себе й зухвало посміхнувся:

— Ну ні, страждати ми не будемо. Якщо я тепер вампір, а не кіт, то перше моє рішення — ми скасовуємо цю драму.

Головне, щоб у гримерці завжди був твій капучіно і моя улюблена лежанка. А з усім іншим — розберемося!"

Мої Чімін, Техьон та Уляна з книги Мій (Не)Реальний Біас завітали в гості до авторки Олена Ранцева книга Кохати Двох Не Гріх замість Назара, Сергія та Марини.

«Ранок в офісі компанії дихав розкішшю. Уляна сиділа за столом у супер-елегантній світлій сукні й старанно зображала «милу та ніжну Улю». Поруч крутився Чімін — максимально лагідний і турботливий. Опускаючи перед нею тарілочку з тістечком і чайочок, він ніжно прошепотів:

— Улічка, сонечко, ти не надто перевтомлюєшся? Якщо втомилася, кидай усе, поїдемо вибирати щось для майбутнього весілля.

— Ой, Чімін, ти такий дбайливий, — пролепетала Уля, намагаючись не думати про те, що її думки десь не тут, а про те як хочеться прокататись на своїх крихітці.

Раптом двері з гуркотом відчинилися, і в кабінет увірвався Техьон — шкірянка сиділа на ньому ідеально, нахабна посмішка байкера-серцеїда. Він сів на край її столу, нахилився майже впритул і провів пальцем по її підборіддю та тихо прошепотів:

— Привіт, Уля. Твій наречений такий правильний... А от мені здається, що ти створена не для звітів, а для нічних рейдів на моєму байку. Відчуваєш цей вогонь між нами?

Уляна зовні продовжувала мило кліпати очима та бути милою, але всередині неї миттєво прокинулася бунтівна нічна сторона. «Вогонь? Серйозно? — пронеслося в її голові, поки погляд плавно переміщався на його ідеальну, нахабну пику. — Боже, як же мені хочеться зараз дістати з багажника байка важку монтажерку і перевірити, чи твій череп такий же міцний, як твої підкати! Оце був би справжній вогонь...»

Але оскільки вона була в чужій книзі, тому вона лише солодко посміхнулася, стиснувши кулаки під столом так, що аж нігті впилися в долоні.

 А Чімін тим часом абсолютно спокійно підійшов до Техьона, відчувши напругу між нареченою та кращим другом і сказав:

— Техьоне, ну скільки можна? Знову приїхав з вулиці й дратуєш мою наречену. І куртку застебни, простудишся. Ходімо, я тобі чай з ромашкою зроблю, заспокоїш свій вогонь.

Техьон розгублено кліпав очима, вся романтика моментально випарувалася, а Уляна подумала: «Гаразд, Техьоне, живи поки що. Але вночі на трасі монтажерка завжди при мені! Ох і в книгу ми потрапили, весело ж живеться Марині з цими хлопцями.»

(Автори не судіть строго тексти, бо писала на швидку)

Ви можете обрати або одну або дві книги, за бажанням. Це мій перший флешмоб, тому буду рада хто візьме участь та підтримає мене, буде цікаво глянути що у вас вийде, а арти згенеровані в ші чудово добавлять візуал та можливо заохочуть прочитати вашу роботу чи роботу іншого автора. Не поспішайте та продумайте кого хочете відправити своїх героїв в світ іншої книги. 

Для тих хто бере участь, лишайте в коментарях цього блогу: Беру участь. Та успіху усім

Ваша Ulyana Summers