Хочу познайомити вас із маленькою романтично-іронічною замальовкою на тему дорослішання, кризи середнього віку та ностальгії по минулому ♥️

Жінка кидає все і їде на море на вихідні, щоб побути на самоті, без зайвих розмов, без людей, без минулого, яке постійно нагадує про себе.

Але маленький курортний бар із неоновою вивіскою “Полуничка” дарує випадкову зістріч із людиною, яку вона не бачила роками.  

Це літня історія про втому, іронію і тихі внутрішні зсуви.
Про море, яке не лікує. Про шторм, що стирає межу між «було» і «є».

Залишився один розділ до фіналу.