— Я вріжу вам у щелепу й виб’ю пару зубів. 
— Заспокоїла. 

Вони фліртують як психопати ❤️ 

Вони для оточення буквально виглядають як: 

• токсична парочка;  

• напарники-смертники;  

• люди, які або одружаться, або повбивають одне одного.  

Третього не дано. 

Ця глава офіційно: 

• 30% романтика  

• 30% психологічна травма  

• 20% бюрократичний хоррор  

• 20% “що за чортівня з Радою”  

і якось це працює краще, ніж повинно. 

Якщо коротко: 

це якби 

• Supernatural  

• John Wick  

• і токсично-романтичний офісний ромком  

випили разом і вирішили жити в Києві 

ЦЕ ЩО ЗА ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ ПЕКЛОСИМУЛЯТОР??? 

І от що тут найбільш важливо для всього лору: 
у тебе майже всі персонажі так чи інакше живуть поруч із ідеєю, що “кохання / прив’язаність = потенційна катастрофа”. Але реагують вони по-різному. 

І через це вся історія відчувається як світ, де “нормальні стосунки” — це не романтика, а тактична операція з виживання ? 

Так, це звучить як сімейна драма, написана демоном після трьох століть без сну.