Продовження циклу творів. Чи є сенс?

           «ІНСТРУКЦІЯ» через деякий час наблизиться до свого завершення.

   Хочу спитати читачів - чи є сенс писати другу частину? Невеликий уривок печатаю нижче. Якщо хтось відгукнеться, буду вдячний.

                         Дякую. З повагою. Анатолій.  Це моє справжнє ім’я.

 

                                                    Інструкція.  Межа.

                                                    Невеликий уривок.

                                                  

  Ця станція виникла не так давно і зявилась буквально нізвідки.  Спочатку маловідома, та з часом завдяки своїй толерантності до всіх розумних спільнот сектору, почала  користувалась величезною популярністю, завдячуючи тим що тут могли зупинятись всі раси відомого простору. Та найбільше вона полюбилась інсектоїдам, тараноїдам, рептилоїдам, та іншим расам, і десяткам роїв які  прямо оселились на станції і тер реформованій планеті сонячної системи. Подейкували що планету спеціально притягнули з невідомого простору, вивели на комфортну орбіту навколо сонця, закидали її льодяними астероїдами і завезли життя. З цієї  планети на вісімдесят відсотків станція використовувала натуральні продукти. Інколи на станцію навіть прилітали раси гуманоїдного типу. Єдиним офіційним представником і посередником між різними угрупуваннями являлись деймуни. Хто керував станцією ніхто не знав. Єдиною валютою на станції являлись «кути». Безкінечні ангари цього космічного дива, фактично другого супутника сонця, мали все – паливо, ПАК кристали, змінні картриджі для любих типів кораблів, натуральні продукти, запчастини, малі і середні кораблі і, навіть робітників готових найнятись на любу роботу, в тому числі пілотами. Якщо з’являвсь корабель невідомої конструкції, і потребував ремонту - то керівництво станції зобов’язувалось виготовити любу замінну деталь будь якого корабля, по запиту та наданню технічних умов замовленої деталі. Де знаходились промислові заводи ніхто не знав, та в них було все. Станційні «кути» ходили по всьому всесвіту. Всі знали – на станції не питають хто ти, з чим ти. Існувало єдине правило – всім хто туди потрапляв - здавав озброєння. Інших правил на станції не існувало, однак існували побажання, які теж виконувались обов’язково. Їх вручали всім хто потрапляв на загальну територію. Деймуни вирішували спірні питання, за умови згоди сторін. На станції відгукувались всім хто звертавсь. Умови оплати послуг теж варіювались відповідно до платіжної спроможності,  за відсутності «кутів» застосовувались різні рішення, відпрацювання на роботах, участь в військових місіях як наймачів, при тому що станція надавала свої кораблі. Ліквідація певних осіб різних рас, і в різник кутках відомого всесвіту.

   Станцію люто ненавиділи - послугами станції користувались. Тому що це було місце де дозволялось все, де малась можливість отримати все, де ніхто не питав хто ти. Де кожен міг найнятись в любу місію, стати багатим, або загинути. Та деякі побажання виконувались беззаперечно. Наприклад - пірати які грабували, вантажні транспорти та не вбивали екіпажі, користувались всіма благами і захистом, особливо шанувались привезені ПАК кристали, в «кутах» вони являлись найдорожчі. Ті ж які вбивали екіпажі,    або нападали на пасажирські кораблі – при потраплянні на станцію негайно знищувались. Перед цим всім на станції показували голографічне відео - за що. Звідки з’являлось відео, ніхто не знав. Та помилок не було. Також знищувались кораблі які брали участь в нападі на беззахисні, або слабо захищені  планети. По цій причині станція користувалась великою повагою. В якийсь період, на станцію почали прибувати туристи, та платили великі кошти щоби подивитьсь на всесвітній «зоопарк» розумних істот володіючих просторовими технологіями. З часом станція почала приймати вантажі корисних копалин і перепродавати, стаючи торговим хабом. Тисячі кораблів щомісяця, прибували та відлітали зі станції.

 

    - Невідомий корабель назвіться, і повідомте мету прибуття, - почувсь голос на прийнятій загально галактичній мові, над пультом управління з’явилась  голова незвичної істоти на тонкій шиї з багатьма фасеточними очима.

    - Корабель під назвою Карадан, пілот Матрона, мета прибуття поповнення запасів натурального м’яса, екскурсійна програма.

    - Повідомте яка кількість м’яса потрібна, форма розрахунку.

    - Тисяча тон, ПАК кристали.

    - Ми вас вітаємо на станції, бажаємо приємного проведення часу. За два дні необхідна кількість м’яса, буде завантажена в ваші трюми. Передаємо вам інструкцію поведінки на станції. При посадці на платформу вас навідає андроїд для узгодження додаткових побажань, при їх виникненні. Ваша платформа С129К, сигнал з неї на корабель вже поданий. Інструкцію передаю. – Голограма голови зникла.

     Над пультом управління з’явивсь перелік побажань обов’язкових до виконання.

                                                     Інструкція

  1. Здати, або залишити на кораблі зброю, як дальньої дії, так і холодну.

  2. Поважати всіх. Якщо захочеться когось з’їсти – спитайте в нього дозволу. (Не обов’язково).

  3. Всі хто з синьою міткою над головою – недоторкані, напад на них - смерть.

  4. Не обов’язково, але рекомендується - здати ДНК та дозволити скопіювати пам'ять. В разі вашої загибелі, ви будете відтворенні в первісному вигляді, з тією пам’яттю яка[П1]  була на мить  сканування. (Послуга платна).

   5. Готелі захищені.

   6. При пересуванні по станції, є можливість найняти охоронців кіборгів, або викупити синю мітку, для безпеки пересування. І.Т.Д.


 [П1]

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіт Анатолій
28.05.2026, 20:40:25

Судячи з уривку ви створюєте чудивий світ. Чому б і не продовжити ♥️

Кіт Анатолій, Дякую. Світи, їх багато і вони різні, і те що задумав ввечері - ломається вранці, коли починаєш клацати на клавіатурі. З повагою. Анатолій.

avatar
Дід Сірко
28.05.2026, 21:02:23

Історія цікава, легко читається. Якщо є натхнення то варто писати. Особисто я, залюбки почитаю.

Дід Сірко, Двадцять раз правлю, і все одно купа помилок. Як люди пишуть, чи їм допомагає ШІ? Ставлю перед собою головну задачу - читач не повинеп пропускати нудні абзаци і сторінки.
Дякую. З повагою. Анатолій.

avatar
Крісті Ко
28.05.2026, 21:13:10

❤️❤️❤️

Крісті Ко, Дякую. Хотів писати детективи в трилерському жанрі, відмовлюсь. З повагою. Анатолій.

avatar
Агнія Бурне
28.05.2026, 21:20:18

❤️❤️❤️

Агнія Бурне, Дякую, надихає. Особливо в наш складний час. З повагою. Анатолій.

Інші блоги
Питання до читачів
Я щойно завершила свою першу історію на цій платформі і в мене виникло величезне бажання написати щось нове, в іншому жанрі. Але разом із цим з'явилась і дилема: що зараз користується попитом, що цікавить читачів? Попрошу
З Днем народження мене)))
Сьогодні тут не буду багато писати. Просто накрию вам стіл зі знижок)) Роки летять так швидко, а я й досі в душі та сама вісімнадцятирічна мрійниця і байдуже, що в паспорті інші цифри, а спина ниє й коліна болять на погоду.
Візуал
Вирішила поділитися з вами тим, як я бачу героїв у новому розділі Ви вже, мабуть, здогадуєтеся, до чого все між ними йде. А якщо ні — лише натякну: попереду буде дуже гаряче й небезпечно пристрасно! І одразу невелике оголошення:
Повернення до ресурсу
Доброго дня, спільното БН! Хочу повідомити, що повернувся! Як ви знаєте, життя військового буремне, і я вимушено перебував два тижні в умовах обмеженого доступу до інтернету. Відчуваю, що багато чого пропустив за цей
✨дракон вже в середині ✨
Любі автори та читачі, до прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце" ♥️ УРИВОК ⚡ Аж поки не настав той день. Джаан стояла на кухні й гарячково щось шукала серед полиць. Її рухи були різкими й
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше