Нагадування постфактум

Там ще вчора вийшла нова глава

Кет.Вальс крові

Кет зрештою не витримала. Дівчина різко підвелася зі свого місця, попрямувала просто до хлопця, стукнула долонею по столу і подивилася йому в очі: 

 

— Припини мені піддаватися! Лю-ба-си-ку! — зло кинула вона і пішла назад. 

— Це що було? — запитав хтось з однокласників. 

Любомир посміхнувся і сказав якомога гучніше, щоб усі почули: 

— Якби це було аніме, у мене б зараз від неї точно пішла кров носом! 

— Дотепно, придурку! — огризнулася Кет, ледь стримавши посмішку. 

І вже за традицєю цєї суботи о 20:00 вийде остання глава цієї милої, романтичної кріпової пригоди.

 

Як я люблю коти,то шо я зроблю? люблю коти ...( Мемчик, виключно для олдів)

 

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Неонілла
27.05.2026, 15:12:30

❣️❣️❣️

Анастасія Газе
27.05.2026, 15:16:38

Неонілла, ❣️❣️❣️

avatar
Lianoir
27.05.2026, 14:49:37

♥️♥️♥️

Анастасія Газе
27.05.2026, 14:55:25

Lianoir, ♥️♥️♥️

avatar
Агнія Бурне
27.05.2026, 14:45:02

Лю-ба-си-ку!))) класно написано, піду полайкаю❤️

Анастасія Газе
27.05.2026, 14:47:22

Агнія Бурне, ❤️❤️❤️ Дякую

Інші блоги
Трішки нудної статистики (●^o^●)
Любі мої, у мене тут відбувся серйозний спіритичний сеанс із рейтингами, і результати інтригують. Моя книга «Їх розлучила Смерть» зайняла 6-те місце в жанрі містика/жахи! Шосте місце. Шість. Поки тільки одна
Своя ноша не важка?
За кілька хвилин ми з ним виходимо на старт, та по сигналу викладача починаємо. Кірах чудово справляється, але, зістрибнувши з останньої колоди, підвертає ногу. Ну чому я думав, що все буде просто?? З моїм недомірком просто
Надихнувся...
Оце трапилися мені на очі рядки з поеми Т. Г. Шевченка «Кохайтеся, чорноброві...» і... Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люди, З синіми носами. Серце своє пошкодуйте На чуже не пазьте Лиш
"Мелодія кохання".
Знову Привіт! Весна добігає кінця — попереду літо, а з ним і наш літературно-мелодійний флешмоб про кохання "Мелодія кохання". То ж запрошуємо разом з Тетяна Степанкевич доєднатися всіх бажаючих. Залишилося
Це станеться. Уже стається.
Добре, схоже, що вже за мить я нарешті віддам вам те, чого ви просили вже дуже давно. Той самий момент. Той самий розділ. Тих самих Арію й Даміано, які занадто довго робили вигляд, що між ними нічого немає. І ні, я не обіцяю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше