(Сьогодні мій блог для неймовіртої пані Зари, чи Злати. Дічини яка вже і не знає хто вона).

А ви ви вже познайомились з моєю новою героїнею книги?   

Я — Злата. І мій план на весну: здати заліки й витягнути брата з тюрми.
Реальність: я вдаю з себе екстрасенса пані Зару, мій «всевидячий дар» — це 17-річний хакер у навушнику, а за стінкою сопе лиса кримінальна «криша» із золотим зубом.
І як серед усього цього я примудрилася отримати ще й купу проблем у вигляді ревнивого слідчого Макса, який не зводить із мене очей, та біса красивого Андрія Сікорського, який зневажає містику, але постійно витягує мою дупу з неприємностей?
Кажуть, кохання наздоганяє зненацька.
Але в моєму випадку воно наздогнало мене разом із Кримінальним кодексом.

«Моє життя — це коли Всесвіт щоранку прокидається й такий: “О, а давай ще оце їй підкинемо”»

«Я ж просто хотіла дожити до сесії. Без криміналу, мільярдерів і емоційних травм.»

«У моїй голові таргани вже не бігають. Вони платять комуналку й проводять стратегічні наради.»

«Кохання — це, звісно, прекрасно. Але ви пробували не панікувати двадцять хвилин поспіль?»

«Мій головний талант — виживати в ситуаціях, де нормальні люди вже давно викликали психолога, адвоката й екзорциста.»

«Я не відьма. Я просто дуже втомлена жінка з доступом до Wi-Fi й хакера.»

«Проблема була не в тому, що Андрій Сікорський дивився на мене. Проблема була в тому, як я після цього дихати забувала.»

«Мені не можна нервувати. У мене й так таргани в голові сидять в окопах.»

Відьма і тисяча проблем ⭐  Щоденник пані Зари