Привіт, любі ❤️ 

Як ви може зрозуміти з назви блогу – сьогодні буде спойлер до розділу роману "ЗІГРАЄМО В КОХАННЯ?" ❤️ До фіналу вже не так далеко, тому саме час Розі усвідомити дещо :)
Отже, давайте спочатку візуал покажу: 

І трошки уривку з розділу, хоча він сам по собі не дуже великий: 

 

Я тихо встаю з ліжка й обережно відчиняю двері кімнати.

— Господи!

На підлозі прямо біля моїх дверей лежить Алан. Я від страху притискаю руку до грудей.

— Алане?!

Він щось нерозбірливо бурмоче у підлогу. Запах алкоголю доходить до мене навіть на відстані. Я повільно видихаю.

— Ти серйозно?..

Він підіймає голову й дивиться на мене абсолютно пʼяним поглядом.

— Рооозі…

— О ні. Ні-ні-ні.

Він намагається підвестись, але одразу ледь не падає назад.

— Трясця, — бурмочу й хапаю його за руку. — Чого ти взагалі лежиш під моїми дверима?!

— Хотів поговорити…

— О третій ночі?

— Зайнята?

Я аж очі закочую.

— Боже, ти нестерпний. Вставай давай.

Це виявляється набагато важче, ніж я думала. Алан важкий. Дуже важкий. І абсолютно не допомагає.

— Ти можеш хоча б зробити вигляд, що в тебе є ноги?

— Вони є… просто… не дуже працюють.

— Я помітила!

З величезними зусиллями я все ж дотягую його до кімнати. Він буквально завалюється на ліжко прямо у взутті.

— Все. Спи. І бажано не помри до ранку, бо я не хочу пояснювати поліції ще й це.

Я вже хочу піти, але дещо привертає мою увагу. Білий шматок тканини, що виглядає з трохи прочинених дверцят шафи. Я хмурюсь і підходжу ближче.
 

Дякую, що читаєте цю історію ❤️✨