Коли РубІкон Пройдено: Назар та Маріанна

Привіт, мої любі читачі! ❤️
Сьогодні я прийшла до вас із хвилиною чистої, оголеної напруги. Знаєте ті моменти в книгах, коли герої довго-довго ходять по краю прірви, вдають, що все під контролем, а потім… один спалах — і колишнього життя більше не існує?
Саме такий злам стався між Назаром та Маріанною.
«Я зламався… — прошепотів він хрипко, майже беззвучно, наче боявся, що якщо скаже це голосніше, стіни храму, де він служив, почують його гріх. — Я справді зламався, Маріанно. Вдрузки».
Він — чоловік, чиє життя трималося на залізній дисципліні, молитві та служінні. Вона — бунтарка на байку, яка тікала від власної порожнечі на шаленій швидкості. Вони мали б залишатися в паралельних світах. Але дощ, зачинена кімната і почуття, від якого більше немає сил ховатися, змінили все.
У новій главі на вас чекає неймовірно інтимна, психологічно глибока та гаряча сцена. Це не просто пристрасть. Це тиша після емоційного вибуху. Це страх перед прийдешнім ранком і чесне, до болю відверте зізнання: «Я хочу ще».

Запитання до вас, мої неймовірні:
Як ви гадаєте, що чекає на героїв далі? Чи зможе Назар пробачити собі цей «гріх»? І чи не злякається Маріанна тієї залежності, яка між ними виникла?
Чекаю на ваші теорії та враження у коментарях! Кожен ваш лайк та відгук — це паливо для моєї музи. 
 Читати продовження історії тут: Гріховний зв'язок

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зодча Тіней
25.05.2026, 16:35:47

Це той самий момент, коли "Рубікон" не просто пройдено — він спалений дотла. Сцена, де людина, яка все життя будувала свій світ на дисципліні та молитві, раптом обирає "гріх" замість спасіння, завжди зчитується найгостріше. Ви чудово передали цю тишу після вибуху — вона гучніша за будь-які крики. Назар уже не буде колишнім, і ця його ламкість зараз лякає і вабить одночасно. Цікаво, чи вистачить Маріанні сміливості не згоріти в цьому багатті, яке вони розпалили... Чекаю на розвиток, бо ця психологічна напруга просто неймовірна!

Показати 3 відповіді

Зодча Тіней, Дякую)

avatar
Євген Званіч
25.05.2026, 14:02:41

♥️♥️♥️

Євген Званіч, Дякую

avatar
Ана Харві
25.05.2026, 10:56:48

Вауу))❤️ Якщо чесно, я як авторка обожнюю, коли нарешті в книзі стаються такі моменти)) я ж то про них то знаю, ще як перший розділ з'являється на платформі..)) і момент, коли нарешті публікується той самий розділ, з якого фактично і народилась історія в моїй голові, для мене чисте задоволення))❤️

Показати 2 відповіді
Ана Харві
25.05.2026, 11:20:56

Гончарчик Мілана, Таааккк))))❤️

Інші блоги
Реальний випадок...
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Хотіла поділитися з вами... Сцена для сьогоднішнього розділу народилася з реального випадку, який стався зі мною. Слава Богу, за дверима тоді стояв не чоловік із гострим лезом (принаймні
До світанку ніхто не побачить
Прибуття мало щось змінити. За стінами трюму вже шумить величезний порт: гримлять вози, перекрикуються вантажники, пахне рибою, димом, прянощами й незнайомими квітами. Вантаж поступово залишає корабель. Минає година. Потім
Тінь на Десятинній
Любі підписники, я якось зовсім забула про те, що 6 історію мого циклу" Липа нашепотіла", а саме " Тінь на Десятинній" вже почала публікувати. 30.07 видала 1 главу і лише зараз про це згадала. Захопилась обміном думок
"Руда для масажиста": Ден❤️
Про Олесю трошки дізналися, тепер час Денчика виходити на арену! Оновлення - про його життєвий шлях і вибори❤️ "Холодна кава і погортати стрічку соцмереж — мої десять хвилин спокою перед тим, як почну допомагати новому
Сімейні трапези можуть бути не надто приємними...
У двері стукають, і від цього звуку я звично здригаюся, миттєво приймаючи захисну стійку. — Адріане, — лунає за дверима голос Даріона. — Час вечері… Підеш до їдальні чи знову наказати принести їжу сюди? Інстинктивно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше