«Горизонт пізнання». Максим Лев

 Жанр: наукова фантастика.

Книга починається з того, як команда прокидається на кораблі і розуміє, що нічого не пам’ятає про себе, свою зовнішність, членів екіпажу. Але пам’ять вибіркова. Навики і професійні знання збережені. Ми бачимо любов автора до науки, яку можна побачити у неймовірних технічних описах, які при цьому подані досить зрозумілою мовою та в іменах героїв, які вони собі потім тимчасова дали.

Сюжет тримає інтригу, поступово відкриваючи все нові і нові несподіванки.

Спочатку було дещо не зрозуміло який зв’язок до цієї команди має Зоранде Езекиїл, який чудово зрозумів і пояснив «маневр Облів’я». Треба відзначити, що в тексті зустрічаються деякі наукові терміни та ті, які необхідні для розуміння розвитку сюжету ─ пояснюються. Тому в читача не виникає почуття, що він не розуміє, що відбувається і про що йде мова.

Персонажі прописані і ми бачимо як вони виглядають. Ми також розуміємо, що думає головний герой, його хвилювання, побоювання, почуття, припущення, самоіронія. Це робить образ живим і людяним. Хоча сюжет закручений так, що не всі члени команди можливо є людьми.

 В деякий місцях текст потребує трохи редакторського доопрацювання, бо інколи зустрічаються повтори, русизми. Але це ніяк не заважає розумінню основного змісту і отриманню задоволення від цієї історії.

Несподівані повороти подій гармонічно ведуть до розкриття сюжету. Читач разом з персонажами може сробувати розгадати хто там є хто.

Попередній відгук тут.