Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Запрошую до оновлення яке уже у ваших книжечках:

Ставлю склянки на стіл і, поки розливаю, дивлюся, як вони попідвисали поглядами у вікні всі троє.Здогадатися неважко: лише жінка може так привернути увагу трьох холостяків.

Ступаю крок до гурту.

Я не помилився.

Картина маслом, бляха:

Сонце пробивається крізь гілля груші золотими плямами, підсвічуючи Кузю так старанно, ніби й сама природа теж проти моєї нервової системи.

Вона — з ножівкою в руках. Можливо, й для роботи, але успішно демонструє всім навколо свої принади, нахилившись зі своєї висоти до нижньої сухої гілки.

Пилкою Петрович так натхненно не працював, як вона.

У мізках — і не тільки — вже тісно від однієї лише згадки, як вона втиснулася в мене біля холодильника тієї ночі. Тепла, з цим своїм розпатланим волоссям і поглядом людини, яка або дуже голодна, або... просто дуже сильно хотіла їсти...

— Краса... — каже Нік, і це — пік моїх натренованих за тиждень нервів.

"ПОПЕЛЮШКА ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"

Обіймаю кожного!

Мирного неба, українці!❤️

Ваша Тая)