Новинка ☺️
Нарешті я в ліжку. Господи, п’ять годин дороги.
Подушка пахне чоловічим шампунем, може, тут раніше був нянь?
Несподівано двері скрипнули, і я вилупила очі в темряву. Я лежала й не ворушилася, тільки чула кроки, важкі, впевнені.
- Ви кімнатою помилилися. - тихо сказала я.
- Ти хто така? - до мене в кімнату зайшов чоловік. Мене одразу кинуло в холод.
- Я.... я працюю у вас. - тихо сказала я.
- Хто тебе сюди впустив? - по запаху алкоголю, змішаного з дорогим парфумом, я зрозуміла, що він напідпитку.
Я так і знала, що щось тут не так. Будинок якийсь дивний. Наче тут ніхто не жив, або всі давно спали, або боялися виходити зі своїх кімнат. Ніби з казки про Маліфісенту, темний, холодний. Бачила тільки охорону на вході, вони хіба що в труси не заглянули, обшукували.
- Еммм....Я працювати до вас прийшла.
- Ким? - щось возився він біля ліжка.

0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати