Пустельний двіж

Степи тягнуться далеко на схід. Ще далі – починається пустеля, а в ній живуть… А ну, вгадайте?

А хто-хто в нас проживає на дні… Блін, не те. Хто-хто живе в пустелі? Ну, зелені такі. Здоровенні. Шамани в них ще є. “Лок-Тар Огар!”. “За Орду!”. “Заг-заг!”. Та ну, ви що, реально не здогадались?

Орки там живуть, звичайно ж. Не ті, що у нас в сусідній країні, а справжні.

От орки тут саме такі, як в наших книгах. Зелені, тупі, нестримні й невблаганні. “Моя твоя стукать і в котел”. Майже такі, як у Професора – не того, що шапкокрад, а того, котрий Толкін.

...

Коли Мельхіор казав про орду – я думав, він це образно… Ач ні, реально орда.

Вдивляючись в обрій, я лежав на бархані з рацією в руках.

Так, рації тут теж є. Хіба працюють інакше – я, чесно, не розбирався, бо там магія, інженерія, такого намішано, що Стівен ногу зломить (той, що Хокінг, а не той, що Кінг). Але прикольно. Можна казати “Повтори, не пройшло!”. Я Мельхіора навчив, йому сподобалось. Ну, мені здається, що сподобалось.

Дзен, у складі нової команди, випробовує себе у серйозній зарубі. Чи впорається? Хто крутіший - воїн ССО з Землі, чи орда зеленошкірих, з блек-джеком та шаманами?)