Привіт!
Я вперше тут викладаю, тож дуже хочу познайомитись. Я Ніна, і я пишу фентезі.
Так. Я в цьому зізналась. Це важка залежність, “кілті плежер” і бульбашка через яку дивлюсь на наше божевільне сьогодення.
Про що мій цикл “Химерні хроніки”?
Про паралельні (і перпендикулярні) світи, героїв навколо створення яких я обсесувала протягом багатьох років, і які кочували зі мною з однієї до іншої вигаданої історії.
Це такий собі роуд муві, треш-фентезі ситком і заміс з моїх уявлень про міфологію світобудову і філософію.
Обожнюю створювати дивні локації, неоднозначних героїв, запускати героїв у локації і спостерігати як вони виживають.
Приємного занурення в мою уяву, сподіваюсь вам буде затишно ! Діліться враженнями від перших розділів у коментарях, додавайте книгу до «Бібліотеки» та підписуйтесь на сторінку, щоб не пропустити нові проди. Мені неймовірно важлива ваша підтримка 
на старті!
Каміння шурхотіло під колесами джипа. Дорога іржавою стрічкою вилася вгору поміж скель, проміння заходу фарбувало схили багряно-мідним полиском. Тіні лягали важкими проваллями, з яких, наче дим, виповзала ніч. Калеб мружився, до болю в очах вдивляючись туди, де гострий край каменя врізався в сніги. Водоспади здалеку здавалися нерухомими сивими нитками, застиглими над прірвою. Гора чекала на них. Гора завжди чекає.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт і вас з днем вишиванки. Успіху вам ґм на платформі⭐
Щастя, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати