Чи справді Сікорський забрав Есенію через справи?!

Вітаю, любі!

Запрошую до оновлення роману "Фатальна ніч з босом".

✨✨✨

— Ні, я нікуди виходити не буду. — вперто заперечую. — Я їду додому.

Він мовчить, надто пильно продовжуючи дивитися на мене.

— Послухайте, шановні... — озивається невдоволено таксист, — ми або їдемо далі, або проплачуємо проїзд і виходимо.

Стискаю жовна. Моментально закипаю від невдоволення, бо розумію, мій бос не відступить. За цей тиждень я вже трохи вивчила, не тільки по відношенню до себе, а й до інших. Тут вимоги стоять на першому місці, але є один момент, зараз не робочий час.

— Руслане Васильовичу, вибачте, в мене плани на вечір. — роздратовано випалюю. — Зрештою мій робочий день закінчився...

— Есеніє Володимирівно, дозвольте нагадати, ваш робочий день ненормований, тож виходьте з машини. Годі ламати комедію і затримувати мене та машину.

Закочую очима і починаю ритися в сумочці в пошуках коштів, аби оплатити послуги таксі. Але Сікорський зробив це першим і одразу наказує.

— Есеніє Володимирівно, годі возитися, виходьте. В нас не так багато часу, якби хотілося...

Фатальна ніч з босом...

Приємних вражень!