Візуалізація до нового розділу.

"Вдома, у порожній, холодній квартирі, я нарешті даю волю всьому. Я кричу в подушку, поки голос остаточно не зникає. А потім беру наші спільні фотографії з Маратом — ті самі смужки з фотокабінки, де ми були такі щасливі в парку атракціонів. Знімки з нашої фотосесії у фарбах... де ми сміємося, обличчя й одяг розмальовані яскравими плямами, а він здається зовсім іншим, справжнім. Я люто рву цей папір на дрібні шматки, сподіваючись, що так само легко зможу вирвати його і зі свого понівеченого серця."